Під уламками «Нафтогазу»

Український газовий ринок уже ніколи більше не буде таким, яким він був раніше. Роздержавлення, про яке так довго говорили експерти та якого вимагала Європа, стартувало. Позавчора Кабмін ухвалив рішення про перетворення двох дочірніх компаній державного «Нафтогазу України» — «Укртрансгазу» та «Укргазвидобування» — у публічні акціонерні товариства. Перша, як випливає з її назви, займається переважно транспортуванням палива нашою територією та стала відомою, коли під час україно–російської газової війни зуміла переключити українську ГТС на реверсний режим використання та врятувала від замерзання східні регіони України. «Укргазвидобування» має у своєму розпорядженні бурові вишки та з різним успіхом виконує державну програму зi збільшення видобутку власного газу.

Таким чином, на газовому ринку нашої держави з’являться два самостійні гравці, корпоративними правами яких управляє «Нафтогаз» за погодженням з Міністерством енергетики. Це означає, що 14–рiчна монополія «Нафтогазу» формально завершується, а про реформи у галузі вже не тільки говорять, а їх навіть почали здійснювати. Саме цього, до речі, вимагала і продовжує вимагати від нас Європа задля виконання вимог своїх енергопакетів. Із вимогами яких формально погодилася Україна. Тепер, до речі, зникають перепони для отримання обіцяних ЄБРР 308 млн. доларів на модернізацію нашої газотранспортної системи. Банк заморозив видачу цих коштів, мотивуючи свої дії відсутністю системних реформ.

Із бюрократичної точки зору обидві компанії зараз зможуть вирішувати свої питання напряму — не через «Нафтогаз», а одразу звертатися до профільного міністерства. Але найголовніше, що вони зможуть залучати кредитні кошти для своєї діяльності. І, наприклад, на оплату російського газу. З одного боку, це плюс, адже йдеться про розвиток бізнесу. «З іншого — така перспектива не є оптимальною, адже вона може привести і «Укртрансгаз», і «Укргазвидобування» до залежності від кредиторів. І, як наслідок, вони виявляться у тій самій борговій ямі, у якій сьогодні опинився «Нафтогаз України», — каже експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. Іншими словами, не виключений сценарій, за яким компанії зможуть відійти до сфери інтересів сильніших гравців світового ринку, одним iз яких є російський «Газпром».

Але найбільше занепокоєння у експертів викликає небезпека для української ГТС. Якою вже давно, хоча й безуспішно цікавиться Москва. «Нині є можливість розглядати питання участі «Укр­трансгазу» — оператора магістральних газопроводів та підземних сховищ — у майбутньому консорціумі з управління нашим газогоном», — каже Корольчук, додаючи, що для цього все одно треба буде рішення Верховної Ради. Яке, знаючи реалії нашого парламентаризму та фізичну силу депутатів із провладної коаліції, отримати буде зов­сім неважко. Якщо для цього буде пряма вказівка.

На думку аналітика, приватизація «Укртрансгазу» й задумувалася як підготовчий етап до створення газового консорціуму. Який може стати як благом для нашої держави та її паливно–енергетичного комплексу, так і фактором втрати нашої енергетичної незалежності — у залежності від того, як буде розставлено акценти під час підготовки документів.

Тим часом доля «Укргазвидобування» у цій стрункій схемі залишається під багатьма знаками питання. По–перше, приватизувати її забороняє діюче законодавство. «Для цього роздержавлення треба спочатку скасувати заборону на приватизацію всіх газових активів держави», — каже народний депутат, член комітету із ПЕК Верховної Ради України Олександр Гудима. «Якщо компанію таки приватизують, то це протирічитиме планам влади збільшити видобування газу, — каже Корольчук. — Адже після приватизації держава може не дорахуватися частини видобутого газу. Приклад «Укрнафти», яка не виконує закон і не постачає видобутий природний газ для потреб населення, є доволі показовим».

І, нарешті, останнє питання — а що ж буде із «Нафтогазом України». «Певний час ця компанія існуватиме, адже у її активах залишився «Чорноморнафтогаз» та контрольний пакет акцій «Укрнафти», — каже Гудима. — Втім, не виключено, що останні події можуть стати підготовчим етапом на шляху приватизації НАКу».