Квартири для виборів... тобто для народу!

14.06.2012
Квартири для виборів... тобто для народу!

Передвиборча урядова програма «Доступне житло» ще сира і місцями малореальна, а підготовлена вона задля того, щоби влада перемогла на наступних парламентських виборах. Про недоліки програми вчора розповів особисто Прем’єр–міністр Микола Азаров, а потім, захопившись, чесно зізнався у тому, що знали всі. «Тисячі вчасно отриманих у програмі квартир замінять будь–яку рекламу й агітацію, шановний Анатолію Михайловичу Близнюк», — звернувся Микола Янович до свого донецького побратима, багатолітнього очільника Донбасу, а нині очільника Мінрегіонбуду.

Можливо, втомлений Прем’єр просто повторив фразу, яку йому, ймовірно, сказав старший за рангом земляк на вулиці Банковій: «Квартири для народу замінять нашу примітивну агітацію, Миколо Яновичу». І за чиновницькою звичкою просто переадресував її своєму підлеглому. Для виконання, так би мовити.

Після цього пасажу всі ньюси Прем’єра про його розмови з анонімними вболівальниками, які щедро хвалили реформи (!) в Україні, вже не проймали. До речі, до активу роботи уряду його керівник зараховує також ... перемогу збірної України над шведами та, можливо, особисто два голи Андрія Шевченка. І сподівається, що відкатна схема спорудження стадіонів та об’єктів інфраструктури вдихне нове життя у будівельний сектор економіки. Та надихне його улюблене дітище — програму «Доступне житло». Якщо воно таки реально запрацює.

«Сьогодні квартири, які підпадають під параметри програми, становлять у багатоповерхівці від 10 до 25% квартир. Якщо не продана решта, де гарантії, що будинок буде введено в експлуатацію? Що люди отримають квартири у день, визначений угодою?» — задав гарне запитання Прем’єр, яке має сподобатися всім потенційним учасникам урядової ініціативи, не посвяченим у подібні нюанси.

Ще одне слабке місце схеми кредитування дешевої іпотеки, про яке вже писала «УМ» — нині держава компенсує відсотки позичальникам, а ті платять банку повну вартість. Люди чудово розуміють хиткість своєї позиції: угоду з банком вони підписують не на 3%, а на всі 16% (13% iз них компенсує держава. — Авт.) — і юридично відповідають за необхідність сплачувати повну суму. Навіть у тому випадку, якщо держава раптом забуде, не захоче, передумає.

«Люди хочуть, щоб компенсація відсотків ішла не через них, а безпосередньо через банк–позичальник, — висловив закономірне побоювання потенційних боржників глава уряду. І продовжив: — Питаю, чому? Виявляється, бояться, що влада поміняється, і програму скасують». Микола Янович, очевидно, мав намір продовжити цю тезу і сказати: «Або влада після виборів порахує втрати і дасть задній хід. Тобто почне пригальмовувати виплати». Але після обмовки про агітацію у вигляді дешевого житла вчасно зупинився. Натомість зробив сильний, як на думку його спічрайтерів, хід — почав говорити, як сильно український народ хвилюється, аби восени не помінялася стійка і непорушна влада Партії регіонів. «Люди відчули, що стабільність влади, стабільність державної політики, прогнозованість розвитку дозволяють їм планувати для себе краще життя. Будувати його власними руками. І бояться це втратити», — розповів Микола Азаров, мабуть, про своїх рідних, знайомих, друзів та членів нині правлячої команди.

Ще один натяк від Прем’єра для будівельного ринку: влада повернулася до давньої, ще передкризової ідеї реконструкції «хрущовок». «Це також складова програми доступного житла, — ошелешив він публіку. — Дуже масштабна складова, оскільки такого житлового фонду у нас до 60 відсотків. Тому вся комплексна програма набуває для нас надзвичайної ваги».

Ну і найголовніше — це зниження вартості спорудження квадратного метра. Планка, яку поставив Микола Азаров — 5500 гривень. Нині, нагадаємо, вона баражує на рівні тисячі доларів. Тобто, 8 тис. гривень. Як здешевити, Прем’єр знає. «Для будівельних компаній, які працюють у програмі, земельні ділянки під доступне житло треба надавати безплатно. Підводити інженерні мережі, створювати інфраструктуру. Все це дасть серйозне скорочення витрат забудовників», — сказав Прем’єр. Заперечень може бути тільки два: у бюджеті і так не вистачає коштів на інфраструктуру. І левову частку собівартості становлять не податки, а хабарі. Які Прем’єр скасувати не вимагає.