Силами класиків

01.06.2012
Силами класиків

Відома грузинка Олеся Тавадзе біля «Портрета невідомої грузинки» Василя Тропініна. (автора.)

Навіть за відсутності серйозної фінансово–організаційної підтримки з боку Української держави нашому посольству в Грузії все ж вдалося здивувати публіку заходом, приуроченим до 20–річчя встановлення дипвідносин між обома державами. Прицмокуючи язиком і хитаючи головою, художниця Олеся Тавадзе примовляла: «І це все зберігалося тут? Ми навіть і не знали». Тим часом між гостями на урочистому відкритті 30 травня промайнула чутка: збірку привезли з України і збираються залишити в дар Грузії. Що ж, місцеву публіку можна зрозуміти: такий жест цілком у грузинському дусі — вражати, дивувати, не залишити ні тіні сумніву, що ти і твій народ — найгостинніші й найщедріші.

«Спочатку концепція виставки передбачала відобразити бачення Грузії українськими художниками, але коли ми почали співпрацювати з Національним музеєм Грузії, виявилося, що у фондах знаходиться багата колекція робіт українських майстрів різних епох і що не художник — то ім’я», — розповіла Катерина Ткаченко, другий секретар посольства України в Грузії, додаючи, що більшість робіт виставляються вперше. Тому тема «грузинські мотиви на полотнах українських майстрів» відійшла на другий план, і в авангард поставили класиків: Дмитра Левицького, Володимира Боровиковського, Сергія Васильківського, Івана Їжакевича, Киріака Костанді, Миколу Пимоненка. Особливо «бо­йовий» настрій виставці задають масштабні полотна Миколи Самокиша, які він створював на замовлення Тифліського воєнно–історичного музею, — «Баталія біля річки Іорі» та «Епізод битви при Авліарі». З художників, що чіпляють не розміром, а змістом — Микола Ярошенко з невеликим портретом чоловіка, зодягненого у чоху («Чоловік у полі») або Іван Їжакевич із чорно–білою мініатюрою, що справляє ефект фотографії («Будівничі роботи»). На «Український вернісаж» потрапила і «Катерина ІІ» пензля Боровиковського, розташована біля «Портрету невідомої грузинки» Василя Тропініна. Отак політика, хоч і зрідка, поступається мистецтву. Інша частина виставки — картини художників XX і XXI ст.

«Український вернісаж» виставили у Музеї мистецтва ім. Аміранашвілі, що славиться таким артефактом як хрест цариці Тамар. Тому, зважаючи на популярність закладу, крім не надто широкого кола зацікавлених суто в український тематиці, виставка має шанс охопити значнішу аудиторію. Хоча експозиція працюватиме трохи більше тижня: до 6 червня.

Варто додати, що 20–річчя встановлення дипвідносин Грузія цього року відзначає з багатьма країнами. У цьому контексті згадується німецька експозиція в оновленій будівлі Національного музею на проспекті Руставелі: професійно оформлена виставка, присвячена життю і побуту німецької спільноти в Грузії — історичні довідки, фотографії, антикварні речі. Українська виставка, глибша за змістом, вочевидь програє за формою — бракує грамотного оформлення експозиції. І якщо вже йти за формулою «все пізнається в порівнянні», то пригадаємо, яким культурним заходом Грузія почала відзначати 20–річчя дипломатичної дружби з Україною. Це виступ зірки грузинського балету Ніно Ананіашвілі у Національній опері й за підтримки українського бізнесмена Дмитра Андрієвського. А от у «нашій відповіді Чемберлену» актуального і популярного мистецтва не очікується. На порядку денному: кінець червня — «круглий стіл» iз представниками наукових кіл, 22 липня — покладання квітів до меморіальної дошки на честь встановлення першої дипмісії УНР у Грузії у 1918 році, а у жовтні — участь театру ім. Лесі Українки в театральному фестивалі. З актуальніших подій — візит міністра закордонних справ Грузії до Києва у червні. До слова, з грифом «за участі міністра культури України» мало відбутися і відкриття «Українського вернісажу». Проте запланований візит відмінили через включення глави грузинського культурного відомства в делегацію Михаїла Саакашвілі, що в цей час відвідував Латвію. Зрештою, присутність управлінця радянського типу Кулиняка не вплинула би на наповнення сьогоднішніх україно–грузинських стосунків, що фокусуються на досягненнях минулого, а не на створенні сучасного.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>