Про легенду харківської філології Юрія Володимировича Шевельова я почув іще студентом–першокурсником 1977 року, коли його ім’я в Україні було суворо заборонене. Федір Пилипович Медведєв, який читав нам «вступ до спеціальності», одного разу на лекції сказав: «В академіка Булаховського було троє видатних учнів: перший — Іван Костьович Білодід, другий я...» Професор на мить замовк, якось дивно посміхнувся і, дивлячись у вікно, додав: «Та ще один...» Отой загадковий «ще один» і був Шевельов.

«Остання жертва» за Островським та «Вишневий сад» Чехова — вистави, які сьогодні є одними з найпопулярніших у репертуарі МХАТу. Незважаючи на те, що до останніх прем’єр ці два спектаклі не належать, енергетика та харизма акторів, які грають у цих виставах, ось уже майже десять років забезпечують і «Останній жертві», і «Вишневому саду» просто­таки шалений попит глядачів.

За дві години виступів фіналісти Євробачення–2012 хоч і показали непоганий рівень музичного наповнення, та все ж не склали інтриги у визначенні переможця — глядацькі симпатії беззаперечно було подаровано шведці Лорін.

На 65–му Каннському кінофестивалі сенсації не сталося: усі говорили про перемогу фільму Міхаеля Ханеке «Кохання» — він і переміг. Тепер в активі австрійського режисера уже дві «Золоті пальмові гілки» (першу він отримав у 2009 році за «Білу стрічку»).