Геноцид у Верховній Раді

18.05.2012
Геноцид у Верховній Раді

Це ті, хто пережив «рятівну» сталінську депортацію. (Фото з сайту pravdu.com.ua.)

Петро Симоненко має понести кримінальну відповідальність за виправдання злочинів сталінізму, а саму Компартію треба заборонити, — так у партії «Наша Україна» відреагували на зловісну ескападу голови фракції комуністів у Верховній Раді. Відповідне звернення керівництво «нашоукраїнців» спрямувало в Генеральну прокуратуру. Нагадаємо, позавчора, під час розгляду поданого лідером Меджлісу Мустафою Джемільовим законопроекту «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», Симоненко заявив, що депортація кримських татар «була здійснена для їхнього порятунку». А депутат iз його фракції Петро Цибенко взагалі заявив, що «якщо провести ретельний аналіз, то депортація була вимушеним кроком». Історія ж свідчить, що з понад 20 тисяч вивезених iз рідних домівок татар майже половина загинули.

«Вони в один день перейшли на бік Гітлера і присягнулися воювати на боці Гітлера. Саме ці представники сприяли тому, що були здані і зраджені всі закладки для організації партизанського руху в Криму», — заявив Симоненко просто з парламентської трибуни. І далі: «Саме для порятунку кримськотатарського народу була застосована міра вивезення з території Криму». Мовляв, викинуті з рідних халуп, ці люди поїхали в теплушках у світле майбутнє казахстанських степів чи узбецьких пустель, де «отримали освіту, займали відповідальні пости».

Щодо законопроекту, ухвалення якого Джемільов хотів приурочити до 18 травня — роковин депортації, то документ набрав лише 177 голосів «за», але не був відхилений остаточно: депутати вирішили провести ще одне перше слухання наступного пленарного тижня. У законопроекті, зокрема, йдеться про те, що вилучені в 1941—44 роках будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок не зайнятий, а майно збереглося) повертаються депортованій особі або її спадкоємцям; у разі відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна. Однією з причин того, що документ було відправлено на доопрацювання, «регіонал» Ярослав Сухий називає відсутність у ньому фінансово–економічного обґрунтування.

 

ВШАНУВАННЯ

А тим часом кримські татари проводять низку скорботних заходів до 68–ї річниці депортації, передає власний кореспондент «УМ» у Сімферополі Василь Садовський. Учора відбулося покладання квітів до меморіалу пам’яті жертв депортації у міському парку «Салгірка». Також відкрилася виставка художників–репатріантів «Умют» («Надія»), фотодокументальна виставка «Забуттю не підлягає». Після обіду пройшли збори і вечір–реквієм за участю представників кримського парламенту й уряду. Утім першої особи від влади автономії на цих зборах не було — напередодні очільник уряду і керівник оргкомітету Анатолій Могильов несподівано захворів і відбув кудись на лікування. Надвечір же центральна площа кримської столиці засвітилася вогниками учасників молодіжної акції «Запали вогонь у своєму серці».

«Дехто з тих, хто не пережив депортації, дорікає, що ми культивуємо біль, — каже перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров. — Але для нас дуже важливо зберегти пам’ять, аби кожен кримський татарин усвідомив, що з нами було...».

Сьогодні ж опівдні п’ятьма колонами зі всіх регіонів півострова депортовані і їхні діти та онуки зійдуться на сімферопольській площі Леніна для участі у велелюдному мітингу (Меджліс очікує понад 30 тисяч осіб). У ньому візьмуть участь також представники кримськотатарської діаспори з Румунії та Туреччини, а ще близько двох десятків відомих дисидентів і правозахисників колишнього Союзу. Зокрема, очікують на Володимира Буковського (Велика Британія), Тетяну Янкевич і Андрія Григоренка, сина генерала Григоренка (США), Наталю Горбаневську (Франція), Петра Хлебовича (Польща), Мирослава Мариновича, Євгена Сверстюка, Василя Овсієнка, Олеся Шевченка (Україна), а також на ще одного дорогого гостя — захисника прав кримських татар Пітера Реддавея, професора політології університету Джорджа Вашингтона (США). Саме завдяки йому 1976 року в Амстердамі вийшла книга «Ташкентський процес», завдяки якій світ дізнався правду про репресії проти учасників національного руху кримських татарів.