«Чорний» травень

16.05.2012
«Чорний» травень

Малюнок Володимира СОЛОНЬКА.

Вони сподівалися, що все буде добре, але жорстока реальність поставила на цьому оптимізмі велику чорну крапку. Ще зовсім недавно вітчизняні урядовці наполягали на власних прогнозах розвитку української економіки: у держбюджеті заклали цифру 3,9%, хоча Прем’єр–міністр Микола Азаров стверджував, що його команда покаже зростання на 5%, а можливо, і на цілих 6%. Незалежні зарубіжні експерти давали не більше трьох відсотків. Але днями аналітики дуже різко знизили своє бачення українських економічних перспектив: із 3% до... 1,6%. Це більш ніж удвічі менше, ніж планував наш уряд, і більш ніж утричі гірше за показник, на який він таємно сподівався.

 

Кабмін зняв рожеві окуляри

«Український обвал» можна пояснити кількома причинами. Насамперед, погіршення економічної ситуації у розвинених країнах. Так, через зниження ділової активності експерти прогнозують зниження вартості експортних товарів. Саме тих, які продукує Україна та, продаючи за кордон, отримує взамін валюту. «Йдеться про метал, добрива, насамперед азотні, сільськогосподарську продукцію», — пояснює «УМ» аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Натомість головні товари, які ми імпортуємо: газ та нафта, — навпаки, можуть подорожчати.

Утiм ще потужнішого удару по рожевих мріях української влади завдав їхній же Держкомстат. Чиновники від статистики підбили пiдсумки за перший квартал 2012 року, порівняли їх з аналогічним періодом минулого року — і світ зрозумів: обіцянкам Миколи Азарова справдитися не судилося. Так, темпи зростання реального ВВП знизилися із 4,7 до 1,8%. При цьому варто мати на увазі, що хоча минулорічний валовий продукт і зріс на 5,2%, але це дуже умовне зростання: рух догори було зафіксовано на тлі падіння, якого зазнала наша економіка в 2009—2010 роках. Так, минулорічний злет — це тільки 63% того, що ми мали до кризи!

Утiм надалі експерти, до яких належать Світовий банк i рейтингова агенція Fitch, до подальших наших перспектив, зокрема 2013 року, наразі ставляться трохи оптимістичніше. І вважають, що ВВП до кінця наступного року зросте на 4,2%. Щоправда, порівняльною базою знову ж таки буде провальний 2012 рік.

Офіційно уряд цю зневіру в його спроможність ніяк не коментує. Інші ж експерти виставляють свою оцінку рівно між двома полюсами: записаними у держбюджеті 3,9% та «фітчівським» колапсом завбільшки в 1,6%. Скажімо, Нацбанк вважає, що економіка приросте у межах 3,5—4,5%. Міжнародний валютний фонд вважає, що це буде 3%. Світовий банк, а також Європейський банк реконструкції та розвитку — що ВВП не підніметься вище за 2,5%. Вітчизняні незалежні експерти оцінюють потенціал власної країни ще скромніше — 2—2,2%. Утiм не факт, що завтра–післязавтра вони не поміняють його на нижчий. «Попередній прогноз нашого Міжнародного центру перспективних досліджень становив 3%, — продовжує експерт Олександр Жолудь. — Нині ми корегуємо його. Важко сказати, якою вийде остаточна цифра — саме нині ми підбиваємо показники, але вже зараз можна стверджувати, що вона буде нижчою».

Економіка лягли і просють...

Підстава для песимізму — знову ж таки статистика. У березні 2012 українська промисловість показала зниження обсягів виробництва щодо березня 2011 року на 1,1%. Хоча навіть у січні, коли півмісяця країна фактично відпочиває, було зафіксоване зростання 2%, а у лютому — плюс 1,6%. Найнеприємніший момент — гальмування флагмана української промиловості — металургії: маємо мінус 2,6%. У машинобудуванні спад становить цілих 5,6%, деревопереробці — 6,7%, у нафтохімічній промисловості — аж 11,8%. Покотилася додолу навіть транспортна галузь: за підсумками першого кварталу транспортні підприємства перевезли на 3,6% менше вантажів, ніж за січень—березень 2011. При цьому вантажообіг знизився на 7,8%.

У такій ситуації і попередня, і нинішня влада мали палочку–виручалочку — сільське господарство. Селяни збирали рекордні врожаї, а ціни на українське збіжжя за кордоном традиційно зростали — відповідно до кон’юнктури ринку. Утiм цьогоріч селяни країну, схоже, не порятують. Як нашу, так і цілу низку зарубіжних, які відчуватимуть дефіцит продовольства. І хоча обсяги виробництва зросли на 0,5%, загалом аналітики очікують значно гірший урожай, ніж торік.

Чи не єдина галузь, яка демонструє рух уперед, — роздрібна торгівля. Утiм вона доволі специфічна і розвивається рівно настільки, наскільки зростають доходи населення. А зважаючи на нинішню ситуацію, аналітики вважають, що доходи українців у другому кварталі зменшаться. Навіть незважаючи на Євро–2012. Очікується, що іноземні туристи залишать у нашій країні щонайменше 300 млн. доларів. «Але, незважаючи на це, на тлі уповільнення росту вітчизняної економіки, вірогідного зниження темпів росту номінальних доходів населення, а також дуже незначних обсягів кредитування зростання обсягів роздрібного товарообігу буде уповільнюватися», — переконаний керівник інформаційно–аналітичного центру «Форекс–клуб» Микола Івченко.

За прорахунки заплатить... малий бізнес

Питання номер один: як зміниться наше життя внаслідок різкого падіння економіки? Особливо, зважаючи, що у передвиборчий рік влада щедро обіцяє і не менш щедро роздає соціальні подарунки для свого електорату. Збільшення витрат у випадку зменшення доходів зазвичай вимагає від влади вжиття нетрадиційних кроків. Наприклад, увімкнути друкарський верстат на банкнотній фабриці та спровокувати інфляцію.

Щоправда, експерти зазначають: вести мову про подібні крайні заходи на сьогоднішній день ще завчасно. «Я не очікую невиконання бюджету», — сказав Олександр Жолудь. Натомість, за його словами, влада лататиме бюджетну дірку традиційними для неї методами — збільшенням податкового тиску. Щоправда, формально збільшити податки під час року не дозволяє законодавство. Але влада має у цій ситуації своє ноу–хау. «З одного боку, це авансові платежі до бюджету, які практикувала і минула влада, — зазначає Жолудь. — З іншого — податкова збільшуватиме кількість перевірок, знаходитиме суперечності у документах, накладатиме штрафи». Простіше кажучи, за несприятливу кон’юнктуру та нездатність власників великого українського бізнесу тримати на плаву свої підприємства, реструктуризувати їх та отримувати стабільний прибуток у реаліях нинішньої України заплатять... найбідніші. Тобто дрібний і середній бізнес, люди, які торгують на ринку, аби вижити...

Менш радикальних шляхів для досягнення успіху наша влада, схоже, не має. Внутрішні та державні інвестиції вже практично вичерпали себе. «Торік влада інвестувала досить багато в інфраструктурні об’єкти до Євро, — каже Олександр Жолудь. — Сьогодні ці можливості вичерпалися».

Обсяг іноземних інвестицій в Україну залишається стабільним. Тобто стабільно малим. Як торік, так і нині. «Назагал, різкого спаду ми не бачимо. Хоча, за деякими даними у порівнянні з минулим роком він є, але треба мати на увазі, що торік ми отримали велику суму за проданий «Укртелеком» — понад 1 млрд. доларів. Якщо ж відмінусувати цю суму, то можна констатувати, що різкої динаміки тут не існує», — резюмує Жолудь.

Як і не існує динаміки щодо різкого зростання інвестицій, що вже тривалий час обіцяє влада. Щоправда, ми можемо констатувати одне дуже різке зростання — обіцянок чиновників. Особливо напередодні дати голосування. Шкода тільки, що економіка живе за своїми законами і не реагує на гасла.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Банки у зачарованому колі

Рейтингова агенція Fitch дуже стримано оцінила спроможність української банківської системи до відновлення після кризи. Відновлення помірковане, і подальший прогрес стримується все ще значними обсягами проблемних кредитів, а також нестабільністю гривневої ліквідності, стверджується на сайті агенції.

За даними аналітиків, банки надто повільно компенсують свої втрати списанням майна боржників, а пул потенційних кредиторів є надто малим. За даними Fitch, роздрібне кредитування продовжувало скорочуватися упродовж минулого року і першого кварталу нинішнього — через неготовність банків ризикувати, а також регулятивне обмеження на валютне кредитування. При цьому обмеження на валютні кредити не виконало своєї головної функції — зменшення доларизації в країні. Причина — тиск на гривню і недовіра до нацвалюти. Тож, попри всі зусилля НБУ, у доларах видано 57% усіх кредитів. Експерти також стверджують, що якість активів банків є надто низькою. Поліпшення у галузі неможливе через зменшення темпів зростання ВВП. Хоча темпи ВВП, у свою чергу, падають також через неготовність фінустанов видавати кредити реальному сектору економіки.