«Турпродукт потрібно створювати, а не сидіти склавши руки»

25.04.2012
«Турпродукт потрібно створювати, а не сидіти склавши руки»

ПТО в Україні Влодзімєж Щурек. (Фото з сайту ukraine2012.gov.ua.)

Із семи країн, з якими межує Україна, найбільшою є подібність її із Польщею. Судіть самі. Відмінність у площі — менш ніж подвійна — 604 тис. кв. км в України і 313 тис. — у Польщі; населення — відповідно, 46 млн. і 38 млн осіб, досить близькими є природні умови, історія та ментальність. Член ЄС, Польща є головним «адвокатом» і «промоутером» України в Європі. Недарма ми і Євро–2012 проводимо спільно.

Територіальна близькість двох країн зумовлює відчутні контакти між громадянами. Але насправді досить тісні вони лише між мешканцями прикордонних регіонів. Мало тих, хто живе на сході України, бував у Польщі хоч раз. Аби контакти між громадянами стали тіснішими, працює чимало різноманітних інституцій як у Польщі, так і в Україні. Поміж них — Польська туристична організація. Із керівником її українського представництва Влодзімєжем Щуреком зустрівся автор «УМ».

 

«Інколи важко помітити різницю між заходом України та Польщею»

— Пане Влодзімєже, ви приємно дивуєте своєю бездоганною українською мовою. Ви етнічний українець чи вивчили мову спеціально?

— Коли я отримав призначення керівником українського представництва Польської туристичної організації, а це сталося в 2008 році, я посередньо знав російську і практично не знав української. Але я розумів, що для того, аби бути переконливим, потрібно говорити з людьми їхньою рідною мовою. І так думаю не лише я. Ви можете зателефонувати в наш офіс, і кожен вам відповість українською.

— Розкажіть про місію ПТО у світі й Україні.

— Польська туристична організація створена 10 років тому. Вона має закордонні представництва в 14 країнах — від CША до Японії. Представництво в Україні працює з 2008 року.

Завдання перед ПТО стоять ніби прості і водночас досить складні. Головне — поширення позитивного іміджу Польщі і спонукання якомога більшої кількості людей до відвідування нашої країни. Потроху ця діяльність приносить плоди. Це видно хоча б із статистики перетинів польського кордону громадянами інших країн. Та й навіть неозброєним оком видно, що туризм у Польщі набув значного розвитку. Це стосується й українських туристів, які вже давно «відкрили» для себе Краків, а тепер освоюють усе нові регіони.

— Чи знаєте ви про подібні українські структури, що працюють в інших країнах, зокрема в Польщі?

— Мені відомо, що в Україні функціонує Державне агентство з туризму і курортів. Наскільки його діяльність є ефективною, я коментувати не беруся.

— За роки, що ви тут живете і працюєте, чи помічаєте зміни в Україні та українцях?

— Зміни, звісно, є і здебільшого вони позитивні. Особливо це стосується заходу України. Інколи навіть важко помітити різницю з Польщею. Значно кращими стали автошляхи. Те саме можна сказати про сервіс. Висловлю думку, що деякі позитивні зміни відбулися і завдячуючи розвитку туризму. Сподіваюсь, що посилення контактів між нашими країнами корисне як для Польщі, так і України.

— Порівнюючи Україну та Польщу, яка з країн–сусідок, на вашу думку, має більший туристичний потенціал?

— Простої відповіді на це питання немає. З одного боку, територія України більша, тут тепліше, сонячніше. Водночас поняття «потенціал» не вичерпується лише принадами природи, теплим морем тощо. У туризмі, як і в іншому бізнесі, існує поняття товару — туристичного продукту. У більшості випадків його потрібно спеціально створювати. Тож просто чекати, що багато туристів завітає до якоїсь дивовижної скелі чи печери — марна справа. Це будуть поодинокі мандрівники, які не змінять матеріальне становище місцевих жителів. Натомість для розвитку туристичної галузі потрібне бажання і хоч невелике вкладання коштів.

У Польщі роль туризму як галузі економіки зрозуміли давно, і не лише в урядових колах. Про це, зокрема, свідчить безліч приватних готелів. Вони легко доступні, їх можна знайти в інтернеті. Перебуваючи за тисячі кілометрів, можна з’ясувати, якими будуть послуги в Польщі, та замовити їх. Тому і їдуть до нас без остраху залишитися на вулиці.

Важливою рисою туристичного продукту є його комплексність. Тут має бути все: туристичні принади, екскурсії, атракції, інфраструктура, паркінги, об’єкти проживання, харчування, додаткові зручності. Турпродукт переважно виникає із громадської ініціативи на місцях. Відбувається певне об’єднання власників різних бізнес–об’єктів та послуг. Сприяють цьому і регіональні туристичні організації. Польська туристична організація, в якій я працюю, щороку оцінює нові ініціативи та нагороджує переможців. Так, скажімо, у 2011 році головну нагороду — «Золотий сертифікат» — отримав фестиваль «Зупинка Woodstock».

— Що особисто ви порадили б українцям відвідати в Польщі?

— Окрім Кракова, багато українців відвідують Закопане. Дуже радив би відвідати соляні копальні Велички, тим паче що це близько від України. Важко описати багатокілометрові підземні штольні, які створювалися кількасот років. Це справді потрібно бачити.

А принади польських гірськолижних курортів полягають у якісному сервісі за помірну ціну. З підготовленого ПТО проспекту кожен може дізнатися, скільки що коштує — аж до келиха вина в корчмі на гірському схилі.

«У малій кількості туристів винні самі українці»

— Досі польських туристів не так багато в Україні. Лише зрідка їх можна побачити на узбережжі Чорного моря. Чим це пояснюється?

— У Польщі мало що знають про можливості відпочинку в Україні. У багатьох наших громадян такий менталітет, що вони не хочуть ризикувати. Додам, що певною проблемою є й перетин польсько–українського кордону. Нині більшість польських родин має авто і звичайно використовує його в подорожах. Але перспектива щонайменше чотири години простояти на кордоні відлякує. За цей час можна, не зупиняючись, подолати велику відстань у Західній Європі.

У тому, що невелика кількість поляків відвідує Україну, певною мірою винні самі українці. Відомо, зокрема, що до 1939 року західні області України належали Польщі. На цій території налічується безліч пам’яток, пов’язаних із польською історією, тут народилося кілька польських королів. Але — який стан цих пам’яток? У багатьох випадках він вкрай незадовільний.

— А як і де звичайні поляки проводять відпустку? Наскільки частими є виїзди за кордон?

— Поляки потроху починають нагадувати німців їх­ньою схильністю подорожувати. Узимку багато моїх співвітчизників їдуть у гори покататися на лижах — у нас любов до лиж значно більша, ніж в українців. Найчастіше їдуть у Карпати. Але їздити в одне й те саме місце нецікаво. Тому дехто почав проводити зимові відпустки в Альпах, Австрії чи Швейцарії. Що ж до морського відпочинку, то Балтійське море, як відомо, прохолодне. Тому чимало поляків відпочивають у Хорватії, Чорногорії. Адріатичне море до Польщі навіть трохи ближче, ніж Чорне. Із країн, що там розташовані, ближчою є Хорватія, але відпочинок у цій країні дорожчий. У Чорногорії дешевше, але це трохи далі. Словом, вибір є.

Чемпіонат завершиться — країну запам’ятають

— Що ви можете сказати про підготовку своєї країни до Євро–2012? Чому вибір випав саме на Варшаву, Познань, Вроцлав і Гданськ?

— Це досить великі міста. Вони мають розвинену спортивну інфраструктуру, готельну базу, безліч ресторанчиків та різноманітні туристичні об’єкти. Окрім цього, ще й багатокілометрові пішохідні та веломаршрути для активного дозвілля. Проведення Євро–2012 у Варшаві, Познані, Гданську та Вроцлаві — це нагода прорекламувати себе багатьом містам і містечкам, які розташовані неподалік. У будь–якому разі футбольні вболівальники матимуть величезний перелік пропозицій щодо проведення часу в перерві між матчами.

Зазначу, що містом–господарем чемпіонату не став Краків. Це тому, що це місто добре знане в Європі, його немає сенсу особливо «розкручувати». Хоча насправді і в це місто завітає Євро–2012, а саме — у вигляді трьох збірних, які тут будуть базуватися і тренуватися.

— Зрозуміло, що витрати на підготовку Євро–2012 величезні. Чи будуть вони виправдані?

— Коли я чую це запитання, я думаю про абітурієнтів, які готуються до вступу до університету. Вони зубрять підручники, витрачають гроші на репетиторів. Виникає запитання: чи потрібно це? Відповідь очевидна — без цього не здобудеш вищу освіту. Так і з підготовкою країни. Нічого зі зробленого не пропаде марно. Чемпіонат закінчиться, вболівальники роз’їдуться, але, сподіваюся, запам’ятають Польщу гостинною і згодом ще повертатимуться до нас як туристи.

Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ
  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>