Розбийте негатив об підлогу

19.04.2012

Нахабний попутник у «маршрутці» зіпсував настрій, начальник прискіпався, син знову зчинив бійку на перерві... Нерви натягнуті, мов струна, а в душі ось–ось вибухне вулкан емоцій. Бувають моменти, коли просто необхідно якнайшвидше «випустити пару», інакше організм прийме удар на себе з усіма дошкульними наслідками. А хіба нам потрібні хвороби? Швидко зняти негатив, на думку психотерапевтів, допоможе заспокійливе дихання. Головне, що цей метод не забере багато часу, ним можна скористатися за будь–яких умов, і користь, як стверджують фахівці, гарантована.

Отже, щойно непотрібні думки чи емоції намагаються заволодіти вашою свідомістю — беріться за справу і просто... дихайте. Водночас уважно стежте за цим процесом. Так, буцімто маєте детально прозвітувати. «Ось я втягую повітря... Воно проходить через ніс у трахею... у бронхи... легені… Видихаю через бронхи... трахею... ніс... Знову вдихаю повітря...» При цьому не важливо, стоїте ви, сидите чи маєте змогу прилягти. Концентруйтеся цілковито на диханні. Досвідчені люди кажуть: зазвичай уже через півхвилини ви забудете, що вас так вивело з рівноваги. Якщо нервовий стрес мав таку амплітуду, що посилене серцебиття і тремтіння рук не дозволяють навіть як слід «схопити» повітря, тисніть на «точку швидкої допомоги» — на верхній губі, під носом. Тиснути треба секунд три, з усієї сили.

Після того як першу хвилю роздратування знято, психотерапевти радять відновлювати душевний спокій за допомогою візуалізації. Тут уже краще сісти, спробувати розслабитись і після того, як відновите дихання, — уявити прохолодну воду (не прозору, а білу). Думайте про те, як ця вода поступово сягає маківки на голові. Вода огортає все — очі, губи, плечі, груди... Біла прохолодна вода повністю вас накриває, а через 30 секунд, коли ви «відчули» її прохолоду, вона разом із вашими проблемами стікає у вирву. Чітко уявіть собі те місце, куди біла вода просочилася, захопивши ваші проблеми.

Є кілька народних рецептів, також перевірених часом. Щоправда, здебільшого вони годяться для «домашнього вжитку». Мій знайомий, аби швидко вгамувати хвилювання, столову ложку цукру розчиняє у склянці теплої води і випиває кількома ковтками. А сусідка якось зізналася, що завжди в окремому куточку кухонної шафи тримає «про всяк випадок» надтріснутий посуд — кілька чашок або тарілок. У разі потреби, коли починає «рвати дах», дістає реквізит і — об підлогу. Дослухала дзенькіт черепків і, якщо не допомогло, — трісь другою чашкою! До третьої зазвичай не доходить. Та і до другої — не завжди. «Але май на увазі: новий посуд для такої справи не підходить, — сміється сусідка, — Саме щербатий, непотрібний, який можна бити з чистою совістю. Щоб потім не гризти себе за розтрощений новий сервіз...»