Біда з 18–річною Олександрою Поповою з Миколаєва сталася майже одночасно з Оксаною Макар. Нагадаємо, голу побиту дівчину знайшли випадкові перехожі у сквері Чорнобильців. Без тями її доправили в лікарню швидкої допомоги Миколаєва. У Олександри, яка понад 20 діб перебуває в комі, важка черепно–мозкова травма з набряком головного мозку, перелом грудини і ребер, розрив легень, а також повністю зім’ята трахея, через що тривалий час дівчина була на штучній вентиляції легенів. Пізніше хірурги зробили отвір в області трахеї, щоб подавати кисень безпосередньо до легень. Кожну добу на її лікування рідні мають витрачати до трьох тисяч гривень, не рахуючи грошей на можливу нейрохірургічну операцію і подальшу реабілітацію. Наразі всі витрати щодо лікування Саші взяв на себе фонд Ріната Ахметова «Розвиток України».
За словами матері дівчини, Саша стала жертвою п’яного садиста, який зігнав на дівчині злість через сварку з дружиною. Він наступав Олександрі ногою на горло і розчавив трахею, а потім стрибав по тілу дівчини, що й призвело до таких жахливих травм. Зараз чоловік, у якого на волі залишилася маленька дочка, перебуває під слідством. Він уже визнав свою провину і навіть попросив вибачення в родичів Олександри. За словами садиста, він «нічого не пам’ятає, бо був сильно п’яний». Слідчими органами порушено кримінальну справу за статтею «Замах на умисне вбивство».
Тітка постраждалої дівчини, Ірина Цвєтухіна, розповіла, що кілька днів тому до Олександри запросили священика. Отець Борис, настоятель храму Святих апостолів Петра і Павла, провів у палаті хворої службу за здоров’я й одужання. «На моїй пам’яті бувало, що одужували дуже важкі пацієнти, — каже отець Борис. — Я спостерігав за дівчиною уважно і думаю, що вона чула мою молитву. Бо коли я почав службу, у неї навіть подих змінився». На думку заступника головного лікаря Миколаївської лікарні швидкої допомоги Анатолія Ярового, стан Олександри Попової дійсно покращився: пацієнтка вже реагує на сильні зовнішні подразники. Шанси на те, що вона прийде до тями, підвищилися до 90 відсотків.
Іде другий десяток літ, як немає з нами дорогої для мене людини — Євдокименко Ірини Пилипівни, матері моєї дружини, а по-простому — тещі (або, як прийнято в англійців, mother-in-law, «мами за законом»). Народилася вона у 1910 році. >>
30-річний черкащанин Олексій Ганшин ніколи не мав автомобіля і навіть не хоче його купувати. Бо в нього є веломобіль. Олексій не просто любить на ньому подорожувати, він власноруч будує ще й лежачі велосипеди. У планах народного умільця — власна велосипедна фірма на зразок тих, що працюють у Європі. >>
Сьогодні — 9 днів, як пішов із життя Ігор Калашник, політик, громадський діяч Черкащини, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», депутат Черкаської міської ради кількох скликань і багаторічний друг нашої газети. Йому було лише 55 років. Раптова і трагічна смерть шокувала всіх, хто знав Ігоря Миколайовича. >>
Ще жоден художник тему сучасної українсько-російської війни досі не втілював настільки масштабно, як 53-річний художник iз Дніпропетровська Сергій Чайка. Його нова картина вражає грандіозністю, насиченістю образів українських героїв, серед яких у центрі постає Надія Савченко. >>
Звістка про те, що Василю Пилці з Кривого Рогу замовили портрет короля Кувейту, нещодавно була розповсюджена багатьма ЗМІ як неабияка сенсація. Особливої ж пікантності додавало те, що українському майстру гравюри на склі за таку роботу ніби мають заплатити гонорар у сумі річного бюджету України. >>
Більше 30 років поспіль українська народна пісня допомагає черкаській родині Карпенків на їхньому життєвому шляху. Саме пісню та музику Ніна Петрівна i Володимир Михайлович називають тим джерелом натхнення, яке підтримує, дає сили і дарує настрій. І тоді як добре на душі, і тоді як важко. >>
