Весна з субтитрами

Ален Ремі, посол Франції в Україні, для якого нинішній фестиваль «Французька весна» — перший, каже, що всі його розпитують, чи й цього разу на атракції відкриття по Софійській площі літатиме пір’я. Французи вміють вразити, а українці вміють пам’ятати. «Увертюри» «Фра­н­цузької весни» щораз видовищні і, пардон за певний пафос, незабутні: то вогняне театралізоване шоу на воді, то грандіозного розмаху лазерна графіка, то політ ангелів, пір’їни яких ще кілька днів — мабуть, умисно — не прибирали з площі біля Святої Софії. Цьогоріч теж буде вогонь, музика і політ «нелітальних» апаратів. Це шоу «Шалені дзвонарі» від компанії Transe express, яка 35 років з успіхом випробовує ступінь зацікавленості французів вуличними виставами. На картинці виглядає це приблизно так: каркас велетенського металевого дзвона, до обруча якого кріпляться менші, усередині кожного — справжні дзвони і акробати. Уся ця химерна конструкція здійметься в небо, блискаючи, виграючи, дзеленькаючи, супроводжувана світловою грою прожекторів.

Київські зіваки дуже люблять «Весну» саме за ці майданні дійства, яскраві, незвичні для нас і — так — безкоштовні; є в них щось від середньовічних атракцій «для простого народу», і це по–своєму чудово, бо мусить бути у світі щось, позбавлене вищої мети і сенсу, окрім одного — просто розважати. Це те, що пан посол називає «зробити свято». Із цієї шеренги — і вистава–пантоміма «Диво–водні історії» від компанії Barosolo: актори зображуватимуть музикантів–гідрофобів, яких доля заганяє в кіоск, по коліна наповнений водою; те, як вони акробатично викручуватимуться з ситуації, буде виглядати дотепно і смішно, обіцяють організатори.

Але кияни, а також мешканці Одеси, Дніпропетровська, Харкова, Донецька, Львова отримають свою дозу й «чистого мистецтва». Зокрема, віолончелісти Гарі Хоффман та Офелі Гояр, піаніст Давід Кадуш виступлять на концертах класичної музики, що пройдуть у галереї «Лавра» у рамках «Тижня високої класики» (диригент Роман Кофман, Україна). Вернісаж «Живі образи» представить роботи французьких та українських художників і «крутитиметься» навколо загадки людського тіла.

Традиційно «Весна» покаже «Довгу ніч короткого метра», насичену переважно анімацією, а також «Панораму французького кіно», що охопить свіжі, 2011 року, стрічки, які ще не дісталися українського прокату, — «Курча з чорносливом» (реж. Маржан Сатрапі, Венсан Парроно), «Незакінчений роман» (реж. Андре Тешіне), «Мистецтво кохати» (реж. Емманюель Муре, в головних ролях задіяна і Жюлі Депардьє, донька популярного в Україні актора і власника виноградників), «Паліція» (реж.Майвенн) та кілька інших стрічок. Особливе пабліситі директор «Альянс франсез» Франкі Бландо зробив стрічці «Паліція», зауваживши, що ця кримінальна драма викликала широку дискусію у Франції і була осипана низкою «Сезарів».

«Французька весна» ви­­р­­і­­­шила, що у 2012–му обов’язково слід пришити до фестивалю футбол. Утілено це буде ненав’язливо — книжково. До України запрошено політолога Паскаля Боніфаса, котрий представить ново­друк свого дослідження «Футбол і глобалізація» (як не згадати радянський шаблон часів Московської олімпіади–80 «О спорт! Ти — мир!»), а також журналіста П’єра–Луї Басса, котрий написав книгу про так званий «матч смерті» між «динамівцями» та німецькими окупантами у 1943 році. Робота мсьє Басса інтригує хоча би тим, що складно писати про те, чого насправді не було. Втім як автор упорався з цим завданням, організатори фесту ще не знають, адже художньо–документальна книжка виходить у Франції лише на початку квітня.

Опустить завісу «Французької весни» гурт «Парі Комбо» виступом на Співочому полі. Бель дю Беррі, фронт­вумен гурту, що виконує якнайширшу палітру мелодій — від джазу до вальсів, від свінгу до «циганщини», виявляється, у 1990–ті співала разом iз нашим Олегом Скрипкою у паризьких клубах. «Ми хотіли запросити й Олега Скрипку, влаштувати їм творчу зустріч. Але він саме 27 квітня має концерт у Тернополі», — розповів Франкі Бландо.

Отримавши «на руки» список заходів квітневого фесту, помічаємо, що вже не перший рік французи не запрошують до України зірок першого ешелону. Економлять гроші на країні, яка теж є далеко не в першому ешелоні пріоритетів Франції, перестала бути цікавою і обіцяючою, якою здавалася ще років п’ять тому?