Лiтера Е — чи їстівна?

09.02.2012

Від кількості продуктів прилавки сучасних магазинів просто угинаються. Утiм навіть якщо дозволяють кошти, багато упаковок, покрутишивши у руках, кладеш на місце. Бо від позначки Е рябить в очах або охоту їсти продукт, який, за логікою, повинен мати кількаденний термін зберігання, відбиває його півторамісячна придатність. Барвники, консерванти, поліпшувачі смаку і запаху, — скільки має бути харчових добавок у продуктах, щоб вони залишалися корисними для людини — з цим запитанням ми звернулися до Владислава Сластіна — заввідділом гігієни харчування Українського науково–дослідного інституту харчування.

 

Про дози

— Пане Владиславе, на деяких упаковках, скажімо, м’ясних напівфабрикатів, можна нарахувати більше десятка різних Е, за якими йде напис на кшталт: усі харчові добавки дозволені для використання в Європі. Наскільки можна вірити написаному? Яких Е бажано уникати?

— За логікою речей, шкідливими будь–які харчові добавки не повинні бути, бо вони є категорiєю харчових продуктiв. Узагалі не варто боятися букви Е на упаковці товарів. Вона — це Європа, а цифровий код — це класифікатор харчової добавки. Код, що починається на 1, означає барвники; на 2 — консерванти, на 3 — антиокислювачі (вони запобігають псуванню продукту), на 4 — стабілізатори (зберігають його консистенцію), на 5 — емульгатори (підтримують структуру, форму), на 6 — підсилювачі смаку і аромату, на 9 — антифламінгові, тобто протипінні речовини. Чотиризначні індекси — це підсолоджувачі — речовин, якi зберігають розсипчастість цукру або солі, що глазурують агентів.

Суть питання — норми споживання харчових добавок. Якщо норма вмісту підсоло­джувачів чи консервантів, приміром, 5 міліграмів на кілограм, то вона має бути саме такою, а не більшою — 8 чи 10 міліграмів. Для дітей існують спеціальні норми, варто пам’ятати, що будь–які добавки у великих дозах їм небажані.

Спеціального обладнання, за допомогою якого можна було б контролювати якість і кількість усiх харчових добавок у кожному окремо взятому продукті, у нас, на жаль, немає.

— Наскільки є задовільною в Україні законодавча база про харчові добавки?

— Ми маємо Закон «Про безпечність та якість харчових продуктів», є наказ МОЗ про використання харчових добавок, затверджений перелік харчових добавок, але це загальні правила, які не конкретизують кожну добавку зокрема. Окремого законодавства щодо обiгу харчових добавок, у якому регламентувалися б дози, норми і правила їх вживання, у нас нема. Країни Євросоюзу і навіть Росія, Білорусь, Молдова його мають. У Росії, приміром, діють «Санітарні правила і вимоги із застосування харчових добавок», які постійно уточнюються, коригуються і пережили нині, якщо я не помиляюся, вже 14 поправок.

— Якщо у тій же Росії законодавство стосовно харчових добавок, по суті, жорсткіше, чи не означає це, що на прилавках вітчизняних магазинів є продукти, вироблені у Росії, із забороненими там Е?

— Випадки, коли в Україну потрапляли продукти з недозволеними в інших країнах добавками, були і є. Найвідоміший інцидент — з консервованою червоною ікрою, яка містила заборонений у Євросоюзі та Росiї консервант уротропін. Оскільки ця добавка у нас дозволена до використання, то консервні бляшанки з уротропіном заполонили полиці українських магазинів. Поки Міністерство охорони здоров’я видало спеціальну директиву стосовно окремої партії продукції, такий товар був частково реалізований. Тобто у нас або «по–старому» не контролюється вміст харчових добавок у продукції, або це робиться зі значним запізненням. До речі, зараз питання контролю якості продуктів досить непросте ще й тому, що його передають у відання санітарно–ветеринарній службі. А це зовсім не означає, що ситуація поліпшиться.

Краще харчуватися натуральними продуктами

— Ви згадували про харчування дітей, і хотілося б уточнити: чи можна давати, скажімо курячі нагетси, в яких з десяток Е, підліткам?

— Дієтологи і гастроентерологи не рекомендують давати дітям продукти з великою кількістю добавок. Тут має спрацьовувати золоте батьківське правило: чим натуральніше — тим краще. А ще варто слідкувати, хоч як це банально, за гігієною дитячих рук, бо той же таки формальдегід може бути на фруктах як консервант, і якщо не помити, приміром, банан, а потім взятися цими ж руками за почищений плід, шкідливий інгредієнт потрапляє відразу в організм. Загалом із брудними руками в організм людини може потрапити все що завгодно, навіть фарба від неякісно виготовлених іграшок чи, приміром, лак від меблів. І все це може спровокувати хворобу.

— Шкідливими і забороненими в Україні є барвники Е121 — цитрусовий червоний, яким можуть підфарбовувати у пресервах оселедець під червону рибу, Е173 — порошковий алюміній, який додають для прикрашання цукерок та кондитерських виробів. Періодично експерти виявляють їх у продукції. Який вихід?

— Якщо у продукції знайдено харчову добавку, яка є забороненою, то це вже порушення законодавства, яким мають займатися відповідні органи.

— Пане Владиславе, можливо, варто було б обходитися без добавок, щоб не наражати людей на можливу небезпеку?

— У промисловості без них, звісно, не обійтися. Але якщо у людини є можливість, краще харчуватися натуральними продуктами. Зварити компот — значно здоровіше і корисніше, ніж купувати солодкий напій у магазині. Втім знайте, що навіть натуральні продукти, які продають у магазинах, як правило, проходять глибоку хімічну обробку, тобто вони стають напівсинтетичними. Важливо усвідомлювати хоча б те, що надмірність у всьому — це вже нездорово. І якщо ви сьогодні дозволили собі пляшку якогось кольорового напою, то назавтра приготуйте компот чи морс, чай або якийсь молочний напій. І якщо сьогодні була ковбаса, то назавтра нехай це буде шматочок м’яса чи риби. Приготуйте салат, якщо вчора ви їли консервований, потушкуйте свіжу рибу, якщо вчора їли копчену. Те ж саме стосується магазинних десертів та печива і домашньої випічки.

— Чи можуть бути натуральними харчові добавки? З іншого боку, наскільки можна вірити таблиці з інтернету, на якій зображене яблуко і розписане десятками Е?

— Ми маємо усвідомлювати, що навіть ті харчові добавки, які виробляють iз натуральної сировини, все–таки проходять фiзико–хімічну або iншу обробку. А тому наслідки вживання продуктів iз ними можуть бути неоднозначними. Наприклад, натуральний барвник E120 (кармін). Його виробляють із щитівок комах, що паразитують на кімнатних рослинах і додають у джеми, щоб вони мали привабливий колір. Можна приготувати джем власноруч удома без карміну.

У натуральному яблуці чи будь–якому іншому плоді містяться справді природні інгредієнти, що насичують організм і збагачують його енергією. Харчові ж добавки додають у продукти з технологічною метою — надати їм певного смаку чи забарвлення.

До речі, не варто довіряти різним таблицям «дозволених — недозволених» продуктів, які нині можна побачити будь–де, бо вони, м’яко кажучи, не завжди відповідають дійсності. Якщо ви вже вирішили уважно слідкувати за тим, що купуєте, звіряйтеся з Всесвітньою організацією охорони здоров’я. На офіційному сайті цієї організації є дочірня організація — «Кодекс Аліментаріус», яка офіційно роз’яснює інформацію про харчові добавки.

Аскорбінова кислота у продуктах — не завжди вітамін

— Як пересічному споживачеві, не посвяченому у тонкощі промислового виробництва продукту, навчитися читати етикетки з якнайбільшою користю для свого здоров’я?

— На жаль, універсальних порад не існує, оскільки у нас немає належного маркування на продуктах. Нині в дуже багатьох країнах поряд із маркуванням за класифікацією Е у дужках написано, що то насправді за добавка і яка її функція. У нас таку інформацію виробники чомусь намагаються приховати або завуалювати. Наприклад, ви читаєте поряд з Е — «аскорбінова кислота». У більшості споживачів виникає асоціація, що продукт просто збагатили вітаміном. А це не зовсім відповідає дійсності. Взагалі, аскорбінова кислота у великих дозах призводить до утворення оксалатів у нирках — тяжкої хвороби. А в продукті аскорбінова кислота виконує функцію не вітаміну, а окислювача продукту. Про це виробникові й треба писати на упакуванні. Хоча буває й навпаки. Приміром, продукт містить добавку Е1440 — ця чотиризначна цифра насторожує споживача, хоча це всього лише крохмаль модифікований, який ми вживаємо в їжу постійно і без наслідків. Так само з Е330 — це звичайна лимонна кислота. Є і корисні добавки, як–от Е163 (барвник) — усього лише антоціан із виноградної шкірки чи Е338 (антиокислювач) і Е450 (стабілізатор) — фосфати, які необхідні для наших кісток.

— Що можете сказати про замінники цукру?

— Звичайно, якщо ви не страждаєте на надмірну масу тіла, на цукровий діабет чи карієс, то краще вживати цукор. Якщо ж маєте якусь із цих хвороб, то МОЗ радить вживати цукрозамінники у рекомендованих дозах. І тільки лікар порадить, як їх вживати з максимальною користю для організму.

— Що може статися з людиною, яка вживає багато продуктів iз різними Е?

— Постійне вживання харчових добавок у великих кількостях (якi перевищують допустимi максимальнi межi) може провокувати захворювання печінки та інших органів, а також утворення різних пухлин. Утiм це не стається миттєво. Хіба що в дітей можна спостерігати швидку реакцію на отруєння нітритами — слабкість і сонливість; або, коли вживають забагато підсолоджувачів, — сухість у роті, гіркоту. До речі, було проведено дуже багато дослідів на тваринах, щоб визначити поріг вживання тієї чи іншої добавки, безпечний не лише для здоров’я людини, а й для здоров’я її нащадків.

Здоровій людині не повинен шкодити будь–який продукт, коли вона споживає його в міру. Можливо, звучить банально, але це істина: наше здоров’я — у наших руках.

  • Не варто їсти пуд солі

    Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>

  • Перекус без сюрпризів

    У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>

  • Дати перцю, а не трухи

    Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>

  • Повір очам своїм

    У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>

  • І хай розпуститься брунька чайного дерева

    Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>

  • Пальма в шоколаді

    Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>