Восток — справа тонка

Після 30 iз гаком років буріння російським ученим вдалося досягнути найбільшого у світі підлідного озера Восток. Ця водойма унікальна тим, що розташована під Антарктидою на глибині 3768 метрів. Існування такого озера ще у 50­х роках минулого століття передбачив знаменитий географ Андрій Капіца, але довести це напевне вдалося аж у 1996­му завдяки дослідженням Землі з космосу. Втім глибоке буріння льодовика під на той час радянською станцією «Восток» (звідси й назва озера), на свій страх і ризик, фахівці Ленінградського (тепер Санкт­Петербурзького) гірничого інституту почали ще 1970 року.

У науковому світі це відкриття за важливістю вже порівнюють із висадкою людини на Марс. Озеро 250 кілометрів завдовжки та 50 кілометрів завширшки, глибиною до 1,2 кілометра, є унікальною екосистемою, завдяки якій учені зможуть отримати безцінну інформацію про минуле нашої планети. Зокрема, проаналізувати, як відбувалися природні зміни клімату впродовж мільйонів років, і передбачити розвиток кліматичних подій на найближчі тисячоліття.

На думку вчених, у Востоку можуть мешкати унікальні організми, які мільйони років були ізольовані від земної біосфери. Адже води озера не бачили сонячного світла щонайменше 20 мільйонів років. Можливість наявності життя в озері пояснюють високою температурою води (не менше +10 на глибині) та гранично високим вмістом кисню — у 50 разів вищим, ніж у звичайній прісній воді. Щоправда, скептично налаштовані науковці саме останній факт вважають підставою сумніватися в наявності у Востоку мікроорганізмів. «Насичена киснем вода відома своїми дезінфікуючими властивостями... Тобто це середовище вкрай вороже для життя», — цитує французька газета «Фігаро» директора лабораторії гляціології та геофізики навколишнього середовища у Греноблі Жана­Робера Петі.

Натомість оптимісти сповнені очікувань виявити нові форми життя, які призвичаїлися до тиску в 300 атмосфер. Хоча є побоювання, що якщо в озері справді мешкають такі мікроорганізми, росіяни можуть відкрити «скриньку Пандори»: унаслідок діяльності ймовірних супербактерій в атмосферу Землі буде викинуто велетенську кількість метану, який знищить озоновий шар і спричинить стрімке глобальне потепління. Тож до вивчення підлідних вод треба підходити надзвичайно обережно. 1998 року міжнародна наукова спільнота навіть закликала російських дослідників призупинити глибоке буріння свердловини — доки не з’являться спеціальні технології, які дозволять звести до мінімуму можливі ризики. Ті прислухалися, але 2005 року роботи знову відновили.

Загалом під льодами Антарктиди сховано близько 200 озер, деякі з яких утворилися ще в часи, коли Антарктида і Австралія становили один континент. Проте всі ці водойми незрівнянно менші, ніж Восток.