З ким обнімуться «Брати»?

25.01.2012

Сьогодні виповнюється рік відтоді, як із масової демонстрації на каїрській площі Тахрір у Єгипті почалася революція, що завершилася поваленням президента Хосні Мубарака. 11 лютого 2011 року Мубарак, який керував Єгиптом три десятиріччя, подав у відставку, і влада тимчасово перейшла до Вищої військової ради.

Військові перебували біля державного керма дещо довше, ніж обіцяли. Проте зрештою свою обіцянку таки виконали — забезпечили проведення демократичних виборів і передали владу (поки що лише законодавчу) новообраному парламенту, який позавчора увечері зібрався на своє перше засідання.

Багато хто в Єгипті сприймає новий депутатський корпус як першу демократичну інституцію за останні 60 років. При цьому роль самого парламенту поки що залишається до кінця не визначеною. Дехто з експертів переконаний, що генерали з оточення Мубарака, які керували країною досі, й надалі матимуть значний вплив на життя Єгипту.

Водночас існують побоювання, що на зміну світській диктатурі президента Мубарака прийде абсолютна влада ісламістів, хоча вони й намагаються переконати, нібито готові до діалогу з усіма. На першому засіданні депутати обрали спікером Нижньої палати парламенту генерального секретаря провідної поміркованої ісламістської партії «Свобода і справедливість» Мохамеда Саада ель–Катані. Нагадаємо, ця політична сила, створена забороненою за президентства Мубарака ісламською організацією «Брати–мусульмани», впевнено перемогла на виборах, заручившись підтримкою близько 47% виборців. Разом із радикальним салафітським угрупованням «Аль–Нур», яке неочікувано навіть для єгипетських експертів набрало 23%, «Брати–мусульмани» мають дві третини парламентських місць. Проте малоймовірно, що вони створять правлячу коаліцію, оскільки між цими двома силами все–таки багато відмінностей. «Свобода і справедливість» позиціонує себе як сучасну та помірковану партію, а салафіти є представниками крайньої реакційної течії ісламу.

Наприкінці цього тижня в Єгипті розпочнуться чергові вибори — до Ради шури, верхньої палати законодавчого органу. А впродовж наступних п’яти місяців єгиптянам належить вибрати й нового президента.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Група озброєних бедуїнів минулої неділі захопила курортний комплекс Aqua Sun на півострові Синай у Єгипті (за 30 км від міста Таба). Як повідомляє сайт Newsru.co.il, нападники взяли заручників і вимагають викуп в розмірі 4 млн. єгипетських фунтів (понад 660 тисяч доларів). Бедуїни заявляють, що готель було побудовано на землі, яка належить їм.

За даними єгипетських правоохоронців, туристів серед заручників немає — лише співробітники і директор комплексу. Водночас місцеві ЗМІ повідомляють, що в полоні опинилися троє іноземців. Термін ультиматуму, який висунули загарбники, вичерпався ще вчора вночі, проте влада Єгипту не могла почати збройну операцію зі звільнення бази без попереднього узгодження з Ізраїлем, оскільки йдеться про прикордонну територію.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>