Анкара з Парижем «не поділили» вірменів

Після виснажливих семигодинних дебатів Сенат Франції позавчора пізно ввечері ухвалив закон, що передбачає кримінальну відповідальність за заперечення геноцидів, визнаних законодавством республіки. Документ підтримали 127 сенаторів — як опозиційні соціалісти, так і більшість представників правлячої правоцентристської партії президента Ніколя Саркозі. «Проти» висловилися 86. Після того як закон підпише президент, за заперечення геноциду каратимуть штрафом у розмірі 45 тисяч євро або позбавленням волі терміном до одного року.

Попри те, що в цьому законодавчому акті йдеться про «заперечення геноцидів», стосується він передусім турецько–вірменського конфлікту 1915—16 років, коли турки вирізали півтора мільйона вірмен, хоча і самі при цьому зазнали значних людських втрат. Партія Саркозі пролобіювала цей законопроект перед президентськими виборами, сподіваючись на підтримку численної вірменської діаспори, яка налічує у Франції до 500 тисяч осіб. «Це дуже важливий момент у справі захисту прав людини і людської гідності», — задоволена автор законопроекту, депутат Валері Буає. «Ми у сенатській комісії із законодавства переконані, що текст закону суперечить Конституції. Однак головне питання в тому, чи полегшила ця дискусія біль з обох сторін? Чи виграли від цього дипломатичні відносини? Не впевнений», — заявив її опонент, сенатор Жан–П’єр Сюор.

Міністр закордонних справ Вірменії Едвард Налбандян висловив «вдячність президенту, Сенату, національним зборам, уряду та народу дружньої Франції» і назвав проголосований документ «логічним продовженням закону 2001 року про визнання Францією геноциду вірмен». «Цей день буде вписаний золотими буквами не лише в історію дружби французького та вірменського народів, а й у літопис захисту прав людини у світі»,— наголосив Налбандян.

Натомість Туреччину рішення Сенату вкрай обурило. Анкара заперечує факт геноциду і стверджує, що цифра у півтора мільйона загиблих вірмен є дуже перебільшеною, бо йдеться про міжнаціональний конфлікт, у якому значні втрати несли представники обох ворогуючих сторін. Тож ухвалення суперечливого закону загрожує значним погіршенням турецько–французьких відносин, аж до повного їх розриву. Наприкінці грудня Туреччина вже призупинила політичну та військову співпрацю з Францією (хоча вони є соратниками по НАТО) у відповідь підтримку цього закону Нижньою палатою французького парламенту.

Президент Саркозі надіслав турецькому прем’єр–міністрові Реджепу Таїпу Ердогану листа, в якому запевнив, що закон не скерований проти будь–якої країни, а є лише визнанням страждань, які вірмени пережили у минулому. У відповідь Ердоган, виступаючи в турецькому парламенті, назвав французький закон «расистським» і таким, що «вбиває свободу мислення».