На всенародному референдумі минулої неділі мешканці Хорватії висловилися за приєднання своєї держави до Європейського Союзу. Своє «так» членству в ЄС сказали 66 % виборців, що взяли участь у голосуванні (1,298 млн.), «проти» висловилися 33% (649 тис.) при явці 44%. Противники вступу Хорватії до ЄС побоюються втрати маленькою країною суверенітету та національної ідентичності у «великій Європі». До того ж у ЄС триває економічно–фінансова та конституційна криза. Тож напередодні референдуму пристрасті розгорілися настільки, що у Загребі відбулися сутички між прибічниками та противниками приєднання.
Загреб вів переговори з Брюсселем щодо вступу в ЄС із 2005 року. Дев’ятого грудня 2011–го на саміті Євросоюзу було підписано відповідну угоду, після ратифікації якої всіма 27 чинними членами ЄС Хорватія 1 липня 2013 року офіційно увіллється в єдину європейську спільноту. Це вже друга після Словенії республіка колишньої Югославії, яка приєднається до ЄС.
На результати недільного референдуму з певними побоюваннями очікували як у самій Хорватії, так і у Брюсселі та решті Європи. Уряд, парламент, усі великі партії і дуже впливова у цій країні католицька церква закликали співгромадян сказати своє «так» на референдумі вступу до об’єднаної Європи.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
