Легендарна американська компанія «Істман Кодак» (Eastman Kodak), заснована 1880 року, оголосила про банкрутство. Таким чином визнавши свою поразку в боротьбі з падінням попиту на її продукцію. Усі відділення «Кодака», зареєстровані у США, склали в американському суді подання про реорганізацію діяльності. Один мільярд доларів кредиту на цю мету виділить американська банківська мережа «Сітігруп».
Історія однієї з найвідоміших торговельних марок світу почалася 132 роки тому. Її засновник, банківський службовець і винахідник за покликанням Джордж Істман, на зорі зародження фотографії зорієнтувався, що замість незручних «мокрих» фотоплатівок можна використовувати пластинки з желатину. І на горищі однієї з «висоток» розгорнув їх виробництво.
Відтоді «Кодак» виготовляв, здається, всі можливі матеріали для фото– й кінозйомки: плівки, хімічні реактиви та обладнання для проявлення, камери тощо. Завдяки «Кодаку», який уперше почав продавати дешеві й прості в обслуговуванні фотоапарати, фотографування стало доступним для всіх охочих. У період найбільшого розквіту концерн налічував 140 тисяч працівників, а його жовто–червоне лого стало світовим символом фотографії.
Проте після святкування 100–ї річниці фірми почався її поступовий занепад. Фахівці сходяться на думці, що в усьому винне керівництво «Кодака», яке недооцінило перспектив цифрової техніки і занадто пізно переорієнтувалося на нього з аналогової фотографії. Прорахунок тим болючіший, що саме «Кодак» 1975 року розробив перший у світі цифровий фотоапарат. Більш передбачливі японські фірми «Кенон», «Нікон» та «Соні» легко відібрали у «Кодака» і світовий, і американський ринки. Ще за результатами 2007 року концерн мав річний прибуток у розмірі 676 млн. доларів, але з початком кризи 2008 року сторчголов полетів у прірву.
Іде другий десяток літ, як немає з нами дорогої для мене людини — Євдокименко Ірини Пилипівни, матері моєї дружини, а по-простому — тещі (або, як прийнято в англійців, mother-in-law, «мами за законом»). Народилася вона у 1910 році. >>
30-річний черкащанин Олексій Ганшин ніколи не мав автомобіля і навіть не хоче його купувати. Бо в нього є веломобіль. Олексій не просто любить на ньому подорожувати, він власноруч будує ще й лежачі велосипеди. У планах народного умільця — власна велосипедна фірма на зразок тих, що працюють у Європі. >>
Сьогодні — 9 днів, як пішов із життя Ігор Калашник, політик, громадський діяч Черкащини, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», депутат Черкаської міської ради кількох скликань і багаторічний друг нашої газети. Йому було лише 55 років. Раптова і трагічна смерть шокувала всіх, хто знав Ігоря Миколайовича. >>
Ще жоден художник тему сучасної українсько-російської війни досі не втілював настільки масштабно, як 53-річний художник iз Дніпропетровська Сергій Чайка. Його нова картина вражає грандіозністю, насиченістю образів українських героїв, серед яких у центрі постає Надія Савченко. >>
Звістка про те, що Василю Пилці з Кривого Рогу замовили портрет короля Кувейту, нещодавно була розповсюджена багатьма ЗМІ як неабияка сенсація. Особливої ж пікантності додавало те, що українському майстру гравюри на склі за таку роботу ніби мають заплатити гонорар у сумі річного бюджету України. >>
Більше 30 років поспіль українська народна пісня допомагає черкаській родині Карпенків на їхньому життєвому шляху. Саме пісню та музику Ніна Петрівна i Володимир Михайлович називають тим джерелом натхнення, яке підтримує, дає сили і дарує настрій. І тоді як добре на душі, і тоді як важко. >>
