Сидить господар кiнець столу...

Сидить господар кiнець столу...

Дотримуємося ми релігійних традицій чи ні, але рiздвяні свята шанує кожен. За православним календарем, 6 січня — Святвечір або Багата кутя. Вечеря останнього дня Пилипівського посту повинна бути пісною. На столі, крім куті та узвару, в українців мали бути страви з плодів iз саду–городу — у такий спосіб люди дякували минулому рокові за благополуччя родини. Що саме в якому регіоні ставлять на святковий стіл на Святвечір, спробуємо розпитати.

ТРАДИЦІЇ

ТРАДИЦІЇ

    Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/clients/umoloda/inc/templates/news2.inc on line 44

У нашій родині переплелися традиції Святвечора двох історико–етнографічних областей — Полісся та Лемківщини, у яких багато спільного, але є й відмінності. На першому місці як головна обрядово–звичаєва страва Святвечірнього столу стоїть всюди кутя або коливо (варена пшениця з медом). До речі, слово «кутя», наскільки я знаю, — слов’янського походження: похідне від «кут», «покуття» (почесне місце в хаті, де стояли ікони, образи). За народними повір’ями, складові куті символічні: пшениця — символ вічності та життя, бо зерно щороку оживає; мед — символ здоров’я і вічного щастя у небі; мак символізує молодість та безмежність зірок на небі; горіхи — заможність, багатство; родзинки — життя та любов, Боже провидіння.

Всі статті рубрики