Студенти у яслах

Столична мережа дошкільних закладів погіршується не тільки якісно, а й кількісно. Лише за останні кілька років у Києві використано не за призначенням та закрито більше сотні дитсадків. Переважно їх використовують тi, хто не скупиться на грошові «пожертви» за експлуатацію цих приміщень. Цього року Київміськдержадміністрація провела інвентаризацію садочків і виявила, що деякі з них функціонують не на повну потужність, наприклад, мають кімнати, які знаходяться у незадовільному санітарному стані або перебувають в оренді «лівих» підприємців чи компаній.

Як використовуються приміщення комунальних дитсадків? «УМ» вирішила розібратися, відвідавши один із таких закладів в Оболонському районі.

Орендар прийшов назавжди?

Місцеві мешканці навіть не підозрюють, що всі поверхи колишнього дитсадка №574 уже понад десятиліття експлуатує і самовільно ремонтує Київський славістичний університет, тому на запитання, де знаходиться вулиця Мате Залки, 10–г, одноголосно відповідають: «Це там, де дитсадок?». Очевидно, навчальний процес іде так «активно», що люди не бачать упритул натовпу заклопотаних студентів на підходах до «вузу–дитсадка». Згідно з договором оренди, Київський славістичний університет за винайм приміщення садка сплачує майже 5,5 тисячі гривень на місяць, плюс тисячу гривень як благодійний внесок за площу аж у 2 517 кв. метрів. Цікаво, що вартість оплати не змінюється упродовж багатьох років.

У приміщенні третій рік триває ремонт, а цього літа було добудовано третій поверх, але без дозвільної документації від інспекції Державного архітектурно–будівельного контролю та пожежних інстанцій. Ремонт проводить бригада приватних будівельників, які виконують «дизайнерські» побажання ректорату. Наймати людей з легальних будівельних організацій? Але яка компанія захоче втрачати ліцензію і нести кримінальну відповідальність за будівництво без необхідних геологічних та інженерних, інших дозвільних документів?! Орендодавець, тобто Мінська райдержадміністрація, надав вишу лише дозвіл на проведення капітального ремонту приміщення та облаштування прилеглої території. Однак університет звів третій поверх без додаткових дозволів та спеціальних ремонтно–експлуатаційних договорів, і договір оренди чомусь не втратив чинності. Згідно з договором оренди нежитлового приміщення №16097 від 11 липня 1999 року, орендар, тобто колективне підприємство «Київського інституту «Слов’янський університет», може проводити необхідні поточні ремонти, але — цитуємо — «не має права без дозволу орендодавця переобладнувати приміщення, зводити на території нові будинки, прибудови, надбудови тощо. Роботи з переобладнання та відновлення будинку можуть провадитися тільки за погодженою з орендодавцем проектно–кошторисною документацією».

Керівництво університету незаконність своїх дій не визнає. «Ми мали необхідні дозволи з райдержадміністрації. Коли нам здали дитсадок в оренду, тут було практично повне розвалля. Інститут усе відремонтував власним коштом», — каже проректор Інституту економіки та управління згаданого університету Микола Загной. Один iз деканів цього вишу, Володимир Лук’янов, у розмові з «УМ» додає: «Добудову третього поверху ми здійснювали влітку, аби не відволікати студентів від навчання. Зараз ремонт не проводиться». Утім, побувавши в екс–дитсадку, помічаємо, що ремонт іде повним ходом: у коридорах витає запах свіжої фарби, на першому поверсі стоять каністри з білилами та напівпорожні пляшки з фарбою, а на подвір’ї стоїть підйомний кран і стоси цеглин.

До того ж у відповіді «УМ» на інформаційний запит в Оболонській райдержадміністрації зазначили, що на звернення ЗАТ «Вищий навчальний заклад «Київський славістичний університет» щодо добудови навчального корпусу управлінням освіти Оболонської райдержадміністрації як балансоутримувачем приміщення було надано відмову. Крім того, інформація щодо незаконного будівництва направлялася до правобережного міжрайонного відділу управління Служби безпеки України у м. Києві.

«Квіти життя», сидіть удома!

Дитсадки столиці сьогодні відвідують близько 85 тисяч малят. Ще понад 6 тисяч (і це тільки за офіційними даними!) — чекають своєї черги. Перенаповненість колосальна: згідно зі статистикою КМДА, 108 дітей претендують на 100 місць, але якими даними оперують столичні владці? Тими, що їх дає життя, тобто 32—36 дітей навіть у ясельних групах. Але ж це «ненормальна норма», особливо ж з огляду на те, що на таку ватагу 2—3–річних дітлахів припадає лише двоє вихователів... Загалом у КМДА порахували, що своєї черги на місце під дахом дошкільного закладу на сьогодні чекають 6 тисяч малят.

На одному з брифінгів столичний голова Олександр Попов пообіцяв, що дефіцит місць у дитсадках буде ліквідовано найближчими роками. За його словами, влада Києва сьогодні докладає всіх зусиль, щоб вирішити проблему, і до кінця поточного року мусить бути відкрито 4060 місць. А що робити іншим двом тисячам, місця для яких ще й не заплановано? А тим малятам, які вчора народилися, а за два роки теж захочуть до дитсадка? Для непоінформованих повідомимо: щоб віддати дитя у приватний садок, яких у Києві «розвелося» чимало, а особливо у так званих спальних районах, треба викласти у середньому чотири тисячі гривень. А це не кожній сім’ї по кишені.

Для столиці було б простіше не будувати нові садки, принаймні у центральних районах Києва, а повернути в комунальну власність ті, що недобросовісно були здані в оренду чи перепрофільовані у бозна–які «контори». Утім для КМДА простіше вбахати гроші платників податків, тобто наші з вами, у новобуди дитсадків, ніж сваритися з орендарями, від яких, напевно, столична влада має зиск...

Оксана ЦВІТИК

ТІЛЬКИ ЦИФРИ

За офіційними даними, дитсадочки столиці відвідують близько 85 тис. дітей. У столиці постійно функціонує 474 дошкільнi навчальнi заклади, 87 шкіл–дитячих садків та 5 навчально–виховних комплексів. Їх відвідують 85 тисяч дошкільнят. За статистикою КМДА, своєї черги на місце в дитсадку сьогодні чекають 6 тисяч маленьких киян.