Саміт останнього шансу

09.12.2011

Учора ввечері в Брюсселі розпочав роботу дводенний саміт ЄС, на який покладають великі надії: від його успіху чи провалу залежатиме доля єдиної європейської валюти та майбутнє самого Євросоюзу. Головні події розгорнуться сьогодні, коли Франція та Німеччина представлять спільний масштабний план, яким передбачаються навіть зміни у засадничих документах ЄС. Серед запропонованих заходів — ще більша інтеграція фінансових систем та суворіша бюджетна дисципліна.

Саміт проходитиме під неабияким тиском — єврозоні загрожує безпрецедентне зниження кредитного рейтингу країн–членів. Міжнародна агенція Standard & Poor’s оприлюднила негативний прогноз для всіх 17 країн єврозони.

Не всі 27 країн–членів ЄС радо погодяться з франко–німецькими пропозиціями. Велика Британія, яка не є частиною єврозони, вже заявила, що не підпише нічого, що може зашкодити її інтересам. Про опозицію до змін існуючої архітектури ЄС заявив його президент Херман Ван Ромпей. З іншого боку, міністр iз європейських справ Франції Жан Леонетті вчора перед початком саміту однозначно заявив, що Євросоюз перебуває у надзвичайно тяжкій ситуації: єдиній європейській валюті у будь–який момент загрожує крах, а Євросоюзу — розпад, тому варто йти на найскладніші компроміси.

На розгляд самiту виносять три проекти виходу з глибокої кризи. Найбільш деталізований та радикальний підготували канцлер Нiмеччини Меркель та президент Францiї Нiколя Саркозі й виклали план у листі до президента ЄС Хермана Ван Ромпея. Лист конфіденційний, але його головні положення вже потрапили в європейські ЗМІ. Отже, план вимагає від країн співтовариства безумовного виконання «золотого правила» єврозони, що дефіцит бюджету країн ЄС не може перевищувати три відсотки від ВВП. Порушення буде каратися штрафними санкціями, визначатиме які Європейська рада, причому не консенсусом, а голосуванням більшості. Нагляд за дотриманням норм здійснюватиме Єврокомісія, яка також отримає право контролювати бюджети країн ЄС iще на стадії їх формування з правом повертати бюджети на доопрацювання. Це означає скорочення контролю держав за своїми бюджетами та обмеження функцій національних парламентів.

Другий план розробив за дорученням Європейської ради президент Ван Ромпей. Ним також передбачається підвищення бюджетної дисципліни, але без внесення поправок та змін до засадничих документів ЄС. На думку президента, для подолання кризи єврозоні потрібно перерозподілити повноваження між керівними структурами Євросоюзу. Зокрема, позбавляти права голосу у керівних органах ті країни, які не проводять необхідних узгоджених реформ. Ван Ромпей також вважає, що настав час узгодити пенсійні системи країн ЄС, їхні ринки праці та податкову політику. Він також не виключає випуск єдиних облігацій єврозони, проти чого рішуче виступає Німеччина.

Третій проект, який запропонувала Єврокомісія ще у жовтні, отримав неофіційну назву «шестисторонній», бо мiстить шість напрямів інтеграції. На думку фахівців, він уже втратив актуальність після появи двох інших проектів.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>