Три горішки для здоров’я і настрою

Зараз, коли природний антидепресант — сонце — нечасто тішить нас своїм теплом, саме час згадати про волоські горіхи. Бо це — потужне джерело магнію, наявність якого в організмі людини значно покращує настрій. А ще у горіхах є, наприклад, мідь, яка необхідна для кровотворення. Можна, звичайно, просто насититись таким дарунком природи. А можна зготувати з горіхами смачну випічку, і тоді точно все навколо стає кращим і з’являються сили.

Для початку спечемо дріж­джові булочки з горіховою начинкою. Для тіста знадобиться: 250 мл молока, 80 г вершкового масла, 600 г борошна,100 г цукру, 2 яйця, 20 г свіжих дріжджів (або 8 г сухих), 0,5 чайної ложки солі, ванільний цукор. Для начинки: 140 г мелених волоських горіхів, 2 білки, 200 г цукрової пудри, кілька крапель лимонного соку. Ще для змащення потрібні жовток, столова ложка молока, трохи солі. Спочатку готуємо опару. У підігрітому молоці розводимо дріжджі, додаємо трохи цукру і 2 столові ложки борошна. Ставимо в тепло і слідкуємо, коли на поверхні з’явиться піна. Коли опара підніметься, виливаємо її в просіяне борошно, додаємо яйця, м’яке масло, решту цукру, сіль, ванільний цукор — і замішуємо тісто (воно має бути м’яке й еластичне). Потім ставимо його в тепло, щоб воно збільшилося вдвічі.

Тим часом готуємо начинку. У білки додаємо кілька крапель лимонного соку і збиваємо їх у міцну піну. Не припиняючи збивати масу, поступово додаємо цукрову пудру. Далі дуже обережно вмішаємо в білкову масу перемелені горіхи. Потім готове тісто розділяємо на 15 приблизно однакових шматочків, розкачуємо кружечки і в середину накладаємо по столовій ложці начинки. Краї тіста потрібно підняти, вгорі з’єднати (повинно вийти щось на зразок мішечка), прим’яти і сформувати круглі булочки.Насамкінець викладаємо їх на змащене маслом деко швом донизу і ставимо на півгодини в тепле місце, щоб тісто ще трохи підійшло. Потім змащуємо жовтком, змішаним з молоком, і робимо вгорі булочок по надрізу, щоб було видно начинку. Випікаємо в гарячій духовці (200 градусів) 20 хвилин.

Якщо хочете чогось надзвичайного за смаком і формою, печіть «Графські руїни». Інгредієнти для цього торту суворо не визначаються — все залежить від вашого апетиту і фантазії. В середньому для невеликого тортика на 4—5 шматочків потрібно близько 30—40 штук безе (на них піде 7—8 білків), 200 г чорносливу, 100 г чищених волоських горіхів, невелика плитка шоколаду, лимон. Для крему — 1 пачка масла, 3—4 столових ложки згущеного молока, приблизно 50 грам коньяку.

Спекти безе непросто, але можливо. Спочатку обережно, щоб не змішати, відокремте білки від жовтків, охолодіть їх, капніть трішки лимонного соку і збивайте в круту піну. Потім починайте додавати цукрову пудру (на один яєчний білок потрібно приблизно 3 столові ложки цукрової пудри) і доведіть до такої консистенції, щоб піна була гладкою, блискучою і трималася стійко, не втрачаючи форми. Далі масу столовою ложкою потрібно акуратно викласти на змащене деко, закрити промасленим папером і поставити в духовку, температура в якій не повинна перевищувати 100—120 градусів, інакше перепечеться (або не допечеться, якщо температура нижча). Сушити безе в духовці потрібно до стану ніжної крихкості (хвилин 40).

Тим часом чистимо і подрібнюємо горіхи, ошпарюємо і нарізаємо соломкою чорнослив, тремо шоколад і цедру лимона. Щоб зробити крем, спочатку деякий час тримаємо масло при кімнатній температурі, щоб воно розм’якло, і старанно збиваємо зі згущеним молоком та коньяком. І насамкінець — найбільш творчий етап: процес складання «графських руїн». Спочатку шар безе укладаємо на велику таріль, зверху посипаємо соломкою з чорносливу і шматочками волоських горіхів, які скроплюємо цедрою лимона. Далі все акуратно покривається тонким шаром м’якого крему. Потім робимо щонайменше ще два таких шари, поверх яких за власною фантазією — вежі та гірки. Останній шар щедро посипаємо горіхами та шоколадом.

Учені кажуть, що, з’їдаючи 3—4 горіхи в день, ми повністю забезпечуємо потребу організму в Омега–3 і значно поліпшуємо своє самопочуття. Майже як у казці про три горішки для Попелюшки. Щось усе–таки є казкове у маленькій природній, зовні недоступній шкатулочці й у випічці iз волоськими горіхами!

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Владислав СЛАСТІН, заввідділом гігієни харчування Українського
науково–дослідного інституту харчування:

— По–перше, волоський горіх — наш традиційний продукт, тому всі його корисні мікроелементи і вітаміни організм засвоїть якнайкраще, а це, насамперед, мідь, що бере найактивнішу участь в кровотворенні, цинк, що знижує рівень цукру в крові, та селен, що підвищуює стійкість до вірусних інфекцій і раку. Якщо взяти 100 г горіхів, то 20—24 відсотки з них — це особливо цінний для організму рослинний білок та 6—7 відсотків — клітковина, яка сприяє роботі шлунково–кишкового тракту. Крім того, жирні кислоти — насичені й ненасичені, якими багатий горіх, — регулюють жировий обмін і рівень холестерину в крові, а також особливо корисні для роботи мозку.

Головна цінність волоського горіха для кулінарії — підкреслити смак, а ще — приготувати збалансовану страву, бо найкраще правило при харчуванні — це вживання збалансованої їжі, яка містить у собі білки, жири, вуглеводи, вітаміни і мікроелементи. Ще одна важлива роль горіха — висока калорійність. Тому страви з ним легко насичують, надовго притлумлюють відчуття голоду і особливо корисні людям, організм яких ослаблений у зв’язку з хворобою, та тим, хто страждає на відсутність апетиту.