Поєднані ліжком

17.11.2011
Поєднані ліжком

В обiймах Морфея з «правильними» ковдрою i подушкою. (На Пейзажній алеї у Києві атрибути для сну — несправжні). (Фото Валерiя ГАВРИЛЮКА.)

Коли за вікном морозно і пролітає сніжок, так приємно зігрітися під добротною ковдрою чи пледом! Утім чи будуть обійми Морфея солодкими, залежить від постільних «зимових» атрибутів, якими ми укриваємося, а ще, звичайно, від зручної подушки.

 

«Запам’ятайте головну вимогу до якісної ковдри: матеріал, iз якої її виготовлено, повинен зберігати тепло і поглинати вологу, залишаючись при цьому сухим, — радить дерматолог Юрій Пастушенко. — Адже за ніч людина втрачає приблизно від 200 мл поту. А отже, повітря навіть під ковдрою повинно добре циркулювати».

Ватяні ковдри відповідають цим критеріям. До того мають ще один плюс — вони не викликають алергії. Але є свої мінуси — це найважчі ковдри. Крім того, вони вбирають у себе всі запахи і погано вентилюються. Чистити їх можна лише в хімчистці.

«Під синтетичною ковдрою з популярною «начинкою» — сентопоном — ніколи не буде холодно і водночас не жарко, — каже продавець відділу домашнього текстилю столичного універмагу пані Раїса Левенчук. — Такі ковдри можна сміливо прати в пральній машині (бажано один раз на 3 місяці), вибравши делікатний режим прання. Вони не втратять своєї форми і зовнішнього вигляду. В синтетичних ковдрах не заводяться комахи–паразити. Серед недоліків — вони погано вбирають вологу, накопичують статичну електрику. А отже, тим, у кого є алергія на синтетику, від сентопонових ковдр краще відмовитися».

Найкращими вважаються ковдри, які виготовлені з пуху гагари, північного водоплавного птаха, який має дуже густе і тепле пір’я. Цей пух — найдорожчий і цілющий. Але така розкіш багатьом не по кишені. Якщо будете вибирати між качиним і гусячим пухом, зважте на твердження спеціалістів про те, що останній — тепліший та легший. Зверніть увагу на квадрати, якими прошито ковдру, вони повинні зберігати її рівномірне наповнення пухом по всій площі. Чим менші квадрати, тим краще. Якщо ковдра прошита паралельними рядками — ймовірність сповзання наповнення і вилізання пуху назовні вірогідніша. Термін використання пухової ковдри — максимум двадцять років. Врахуйте, що в пуху зазвичай заводяться пилові кліщі. Тому пухові ковдри треба обов’язково чистити, а влітку — вивішувати на сонце.

Вовняні ковдри виготовляють з овечої, козячої та верблюжої шерсті. Такі ковдри прослужать вам до п’ятнадцяти років. Хоча на вигляд вони легкі і тонкі, під ними дуже тепло і комфортно. За оцінкою фахівців, їх вважають найбільш гігроскопічними з усіх видів ковдр. Тертя вовняних волокон одне об одне створює електростатичне поле, що добре впливає на здоров’я і настрій. Вовняна ковдра дуже корисна для людей, які страждають на радикуліт, ревматизм, м’язовими і частими простудними захворюваннями. «До слова, ще Гіппократ радив класти хворих на підстилки з овечої шерсті, — продовжує дерматолог Юрій Пастушенко. — Це ефективніше за банки і гірчичники. — Утім як і в пухових, так і у вовняних ковдрах можуть заводитися пилові кліщі. Тому слід обрати під таку ковдру якісну бавовняну пiдковдру».

До речі, вибирати подушки складніше. Бо для цих виробів важливий не лише «зміст», а й форма. Але відносно «наповнювачів» — пуху і сентопону — поради такі самi, як і для ковдр.

 

З ІСТОРІЇ ПОДУШКИ

Дощечки для зберігання зачіски

Прототипом сучасної подушки вважають вигнуті дощечки на підставці, на які клали голову давньоєгипетські фараони, щоб не зіпсувати зачіски. На таких «підставках під голову» зображували богів, що захищали сплячого від темних сил. Тверді подушки, що зберігають зачіску під час сну, існували і в Японії. Їх виготовляли з дерева, порцеляни, каменю або металу. Такі подушки були досить популярні аж до XIX століття.

М’які подушки з’явилися в Стародавній Греції. Чохол шили з тканини або шкіри, а набивали подушки пухом, пір’ям, шерстю або травою. У Стародавньому Римі подушки набивали винятково гусячим пухом.

Широко поширені були подушки в середньовічній Європі. У величезних замках було дуже холодно, і подушки використовували не тільки для зручності, а й для тепла — ними обкладалися буквально з ніг до голови.

  • Не варто їсти пуд солі

    Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>

  • Перекус без сюрпризів

    У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>

  • Дати перцю, а не трухи

    Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>

  • Повір очам своїм

    У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>

  • І хай розпуститься брунька чайного дерева

    Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>

  • Пальма в шоколаді

    Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>