Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
На сцені — «Травіата». (Фото надане театром.)
Сьогодні «Травіата» — одна з найпопулярніших назв в афіші світового оперного мистецтва. Дебютувавши на сцені 6 березня 1853–го у Венеції, історія за мотивами «Дами з камеліями» Дюма–сина з кожним роком додає собі дивідендів у реєстрі світових оперних хітів.
У репертуарі київського Театру опери і балету для дітей та юнацтва ця вистава Дж. Верді з’явилася завдяки... швейцарському імпресаріо, який замовив класичну версію постановки «Травіати» для виконання у найкращих театрах та концертних залах Швейцарії (таких як Theatre du Leman у Женеві, Palazzo dei Congressi у Лугано, Theatre de Beaulieu у Лозанні та інші). Відпрацювавши це замовлення і зібравши кілька аншлагів за кордоном, театр вирішив залишити цю виставу у своїй діючій афіші.
Сюжет київської «Травіати» розгортається у Парижі сто років тому, в епоху зародження модних показів. Світ, що оточує героїв опери, — це світ індустрії моди. А місцем, де для головної героїні опери перетинаються робота, особисте життя і де вона, врешті–решт, знаходить свою смерть, автори спектаклю обрали подіум. Режисер–постановник вистави «Травіата», прем’єра якої відбудеться 17 та 23 листопада, Віталій Пальчиков, художник–постановник — Людмила Нагорна. Автор костюмів — відомий дизайнер Анжела Лисиця. Головні партії виконують Ольга Фомічова, Рузанна Чабанова, Олексій Пальчиков, Олександр Монастирський, Михайло Нагорний...
Музичний матеріал опери доповнять фрагменти оригіналу твору Джузеппе Верді, які в Києві раніше не виконували. Автори спектаклю переконані, що це не лише познайомить київську публіку з більш повною версією твору, а й допоможе глибше розкрити образи героїв.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>