Наприкінці жовтня біля незаконного будівництва над станцією метро «Театральна» представники громадськості відкрили «Стіну брехні». Під написом на паркані «Напишіть, як вас обманули» мешканці можуть фіксувати невиконані обіцянки київських чиновників. Щомісяця організатори тут планують проводити мітинги, залучаючи до акцій якнайбільше людей.
Місце вибрали символічне: як неодноразово писала наша газета, над станцією метро кілька років бізнесмен Вагіф Алієв намагається звести торговельний центр. Попри небезпеку завалення споруди (Попов сам це засвідчив у листі до Азарова), шкоду для Театру Лесі Українки, протести мешканців, які прагнуть повернути сквер, і обіцянки голови КМДА знести будівлю, довгобуд непорушно бовваніє. А потім Попов висунув ідею — не знести, а лишити, вселивши в «універмаг» Музей історії Києва. Музейники не погодилися — мало місця й ідея відверто цинічна. Але Олександр Павлович особливо на те не зважає.
Врешті активісти Громадської служби «Свідомо» після того, як не змогли дати зібрані в киян гроші як хабар чиновникові для зупинення і знесення, пішли іншим шляхом. У вівторок, під час зустрічі голови КМДА зі студентами у Київському міжнародному університеті, активіст «Свідомо» Дмитро Резніченко вручив Попову банку вареної локшини.
«Під час акції «Стіна брехні» ми вирішили вручати чиновникам у громадських місцях символічний подарунок, — сказав Дмитро у «вільний мікрофон», з якого студенти озвучували свої запитання, і дістав із кольорового пакунка банку. — Будівництво над «Театральною» ви у лютому обіцяли знести. В серпні обіцяли, що недобудову передадуть Київському музею. Але, як нещодавно підтвердив головний архітектор Києва Сергій Целовальник, споруда небезпечна. Тому, з вашого дозволу, я лишу вам цю локшину і сподіваюся на подальший конструктив».
«Вислухайте мене, я думаю, ваша думка зміниться, — парирував Попов. — Коли я прийшов на роботу, без останнього поверху та «коробка» уже стояла, у забудовника були всі дозволи, були рішення судів. Якщо ви людина державна, поставте себе на моє місце і скажіть: я маю чинити по закону? Якщо демонтувати, треба компенсувати затрати (50 мільйонів), я вступив у переговори і знайшов аргументи, і ця будівля передається місту безкоштовно для Музею історії Києва».
Однак, як зазначає у коментарі «УМ» активістка і тамтешня мешканка Наталія Мусієнко, насправді ще минулого року дозвіл на будівництво опротестований і скасований на початку цього року інспекцією Держархбудконтролю. А завідувач відділу Музею історії Києва Віталій Ковалинський нас запевнив, що довгобуд на вулиці Хмельницького для музею не підходить: «По–перше, споруда небезпечна. По–друге, нам не вистачить площі — музею потрібно 9 700 квадратних метрів для фондів, експозиційної зали, а там утричі менше. По–третє, це було б абсолютно аморально — переїхати в той універмаг і стати громовідводом для влади перед мешканцями, які хочуть там сквер».
