Налякали Табачника посібником

02.11.2011

Війна за історію України, точніше за її версію, яку вивчатимуть школярі, розгорілася ще в минулому році. Щойно міністр освіти впровадив у навчальний курс нові підручники з історії України, депутати Львівської міськради пообіцяли навчити львівських школярів «антитабачникової» історії. Але навчальний рік вже розпочався, а розмови про новий посібник щось притихли.

«Ідея створення такого посібника була моєю, — розповідає «УМ» Юрій Кужелюк, депутат Львівської міськ­ради. — Але за його створення узялася «Свобода». Переконували, що створять робочу групу і швидко зроблять усе необхідне. Але досі посібника нема! Я це питання вже кільки разів порушував на сесії, але марно. Невідомо, якою має бути вартість посібника, його обсяг, тираж... Єдине, що є, — робоча група, чоловік десять. Говорити про високі матерії, марші організовувати — то все швидко робиться, а от посібник видати — ніяк».

Тим часом учителі Львова по–своєму виходять із ситуації. «Я викладаю в школі №91 Львова, — розповідає «УМ» Христина Дмитрик. — Для 10–11 класів є нові підручники, в яких лише «оглядово» згадується про УПА та українських націоналістів. Але ми подаємо дітям детальну інформацію, використовуючи старі підручники, інформацію з інтернету. В школі нещодавно проходив тиждень суспільно–гуманітарних наук, у рамках якого вчителі історії провели учнівську конференцію, присвячену 120–річчю з дня народження провідника ОУН Євгена Коновальця. Діти підготували реферати про діяльність полковника: його робота в еміграції, зв’язок зі Львовом… Конференцію провели з метою поповнити знання учнів про правдиві факти історії, які чомусь «випали» зі шкільних підручників. Згадуємо і про Помаранчеву революцію, про яку теж скоротили інформацію у підручниках для 11 класу. Ми намагаємося підтримувати дух патріотизму, націоналізму і вивчати правдиву історію».

Своїх викладачів учні цілком підтримують: «Мені подобається історія, залюбки відвідую уроки, на яких отримую інформацію про рідний край, його минуле, — каже Софія Геша, учениця 10–Б класу. — Хоча в підручниках багато чого змінилося, я намагаюся почерпнути інформацію самостійно, ходжу в бібліотеки, на додаткові консультації до вчителів історії, користуюсь інтернетом, обмінююсь інформацією з однокласниками. Я виховуюсь у патріотичній родині, де ніхто не боїться говорити правду, і пишаюся, що я — українка».