Нові депутати нової Європи

10.06.2004
Нові депутати нової Європи

Бельгiя: вибори — нудота, книга — цiкавiше.

      У ці вихідні Європа буде жити виборами. З 10 по 13 червня мешканці 25 країн нещодавно розширеного Європейського Союзу мають за завдання обрати 732 депутати Європейського парламенту. Для мешканців «старої» Європи вибори до Європарламенту вже перетворилися на рутину, через яку потрібно проходити кожні п'ять років. Активність виборців щоразу помiтно падає. Якщо 1979 року на виборчі дільниці з'явилися 63 відсотки громадян Європи з правом голосу, то 1999 — лише 49 відсотків. Щоправда, це середні показники по Європі, а якщо брати окремі країни, то 1999 року найпасивнiшими були британці (явка — 24 відсотки), а найсвідомiшими — бельгійці (явка — 91 відсоток). У зв'язку з байдужістю європейців до того, хто буде представляти їхні інтереси в спільному парламенті, міністри з європейських справ 25 країн ЄС під час спільного засідання у Брюсселі, за тиждень до виборів, звернулися з заявою під назвою «Хай твій голос буде врахований», в якій наголошують: «Віддавши свої голоси на наступних виборах до Європарламенту, ви отримуєте можливість робити свій внесок у планування майбутнього Європи. Більшість із загальних законів, якими визначається ваше щоденне життя, проходять через Європарламент. Упродовж наступних п'яти років парламент буде приймати життєво важливі рішення стосовно майбутнього Європи. Не дозвольте, щоб ваше майбутнє вирішували не ви, а інші». Проведене Європарламентом 25 травня опитування громадян Європи дало дуже невтішні результати. Лише 45 відсотків  заявили, що мають твердий намір голосувати на виборах до Європарламенту, але при цьому з'ясувалося, що лише 37 відсотків опитаних знають, що вибори відбудуться вже у червні, повідомив 4 червня інтернет-сайт www.Euobserver.com.

      Автори згаданого сайту висловлюють сподівання, що подоланню загальної виборчої апатії європейців сприятиме незвичність складу кандидатів у  євродепутати: за депутатські місця вирішили поборотися люди, які до реальної політики не мають жодного відношення. Ця тенденція особливо помітна в десяти нових-країнах членах ЄС, з яких особливою колоритністю виділяється Польща. І йдеться не лише про політичних радикалів на зразок Анджея Леппера. У Польщі в євродепутати вирішили податися учасники телевізійного реаліті-шоу «Великий брат» Себастіен Флорек та Клаудіуш Севкович, перший космонавт Мірослав Гермашевський, срібний медаліст зі спринтерського бігу Олімпійських ігор 1980 року Маріан Воронін та легендарний футболіст Гжегож Лато, герой Чемпіонату світу з футболу 1974 року. Флорек уже є депутатом Сейму Польщі, тому можна стверджувати, що телебачення за його впливом на мізки населення є в прямому сенсі «страшною силою». Відразу з Європарламенту вирішив розпочати свою політичну кар'єру син колишнього польського президента Леха Валенси — Ярослав. Перший чеський космонавт Владімір Ремек, який 1978 року здійнявся над планетою на борту радянського космічного корабля «Союз», певне, усвідомлює, як і його польський колега, що космосу йому вже не бачити, тому вирішив політати хоча б до Брюсселя. Не бракує осіб, які висунули свої кандидатури «зі спортивного інтересу», тим більше що відчуття спортивного азарту їм добре знайоме. Йдеться  про відомого словацького хокеїста Петера Штясного та колишнього чемпіона світу з автогонок, фіна Арі Ватанена.

      Про найбільш екзотичну кандидатку, німецьку порно-зірку чеського походження Доллі Бастер ми вже повідомляли. Не стільки викличною, але все ж «екзотикою» можна вважати також заанонсовану «УМ» 25-річну естонську супермодель Кармен Касс, найбагатшу жінку Естонії. Вона входить до списку правлячої консервативної партії «Республіка». Однопартійці кажуть, що Касс «має безліч цікавих ідей». Загалом, в Європарламенті не повинно бракувати вродливих людей, бо серед кандидатів не менше десятка телеведучих, зокрема найпопулярніша тележурналістка Італії Ліллі Грубер,  колишній телеведучий Бі-Бі-Сі Роберт Кілрой-Сілк та теперішній воєнний кореспондент цієї телемережі Мартін Белл.

      У парламентськiй залi можуть також з'явитися інтелектуальні гіганти та політичні і фінансові акули. До Європарламенту балотується португальський лауреат Нобелівської премії з літератури Жозе Сарамаго, якого внесли до свого партійного списку комуністи, видатний польський кінорежисер, лауреат «Оскара» Анджей Вайда. Забажали мати мандат євродепутата прем'єр-міністри Італії — Сильвіо Берлусконі та Бельгії — Гі Ферхофштадт. Утім ці двоє не приховують того, що не мають наміру відсиджувати на засіданнях  парламенту. Вони лише прагнуть відіграти ролі «локомотивів», які проведуть їхні партії до Європарламенту. Серед кандидатів є семеро колишніх прем'єр-міністрів, зокрема колишній голова уряду Італії Массімо Д'Алермо.

      Виникла ще одна колізія, з огляду на яку євродепутати не почуватимуться рівними. Планувалося, що, починаючи з цього скликання, всі вони будуть отримувати рівну засадничу місячну платню у розмірі 8600 євро за місяць. Але нещодавно Німеччина як головний наповнювач бюджету ЄС визнала, що це занадто щедра оплата депутатських зусиль, і наклала вето на фінансову рівність. Тому наразі, впродовж певного часу, доки не буде зламано непоступливість Берліна, кожен депутат Європарламенту буде отримувати стільки, як і його колега з національного парламенту. Вилка у рівні зарплат дуже велика: угорці, словаки та латиші будуть заробляти щомісяця приблизно одну тисячу євро, а італійці — 11 тис. євро.

      Інша нагальна проблема пов'язана з тим, що вибори будуть проводитися не в один день: 10 червня — в Голландії, Великій Британії та на Гібралтарі (як британській колонії); 11 червня — в Ірландії; 11-12 червня — в Чехії; 12 червня — в Латвії та на Мальті; 12-13 червня — в Італії, 13 червня — в решті 18 країн-членів ЄС. Тож проблема полягає в тому, що Голландія, яка фінішує у виборах першою, оголосила, що оприлюднить результати виборів уже пізно ввечері 10 червня. Європейська Комісія застерегла, що у такому випадку подасть на Голландію до Європейського суду справедливості у Люксембурзі, бо в такому випадку результати голландських виборів будуть мати значний влив на результати виборів у інших країнах ЄС, слугуватимуть  виборцям своєрідною підказкою, за кого голосувати.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>