Бюджетні місця — для відмінників

      Позавчора міністр освіти і науки України Василь Кремень в одному з конференц-залів Кабміну у присутності журналістів відповідав на телефонні дзвінки з різних регіонів України. Перед початком «гарячої лінії» пан Кремень розповів про деякі нововведення. Скажімо, відтепер для вчителя початкової школи педагогічне навантаження має зменшитися з 20 до 18 годин, для виховательок дитсадків — з 36 годин до 30. Щодо вузів, то цього року до педагогічних прийматимуть не менше 50 відсотків абітурієнтів із сіл. А в апеляційних комісіях засідатимуть кращі вчителі району чи обласного центру, рекомендовані управліннями освіти і науки, які не беруть участі у приймальному процесі. Порадувало й повідомлення, що на програму «Навчальне обладнання» уже наступного року в бюджеті закладено близько 130 тисяч гривень на купівлю нової наочності для шкіл. Отож за декілька років, вважає міністр, вдасться по-сучасному переобладнати всі навчальні заклади країни. Пан Кремень нагадав, що з вересня минулого року зарплата освітян зросла на 44 відсотки, з березня цього року — ще на 11 відсотків, а невдовзі заплановане ще одне приємне зростання, хоча точно не відомо, на скільки відсотків. «Усе залежатиме від стану економіки в країні, від того, які можливості будуть в уряду», — пояснив міністр.

      За понад півгодини «гарячої лінії» подзвонили близько 20 людей. Переважно батьки, які хотіли б перевести своїх дітей-студентів з комерційної форми навчання на бюджетну. Схвильована пані з Хмельницького розповіла, що її донька закінчила 1 курс Харківської юридичної академії, є старостою потоку, але грошей, щоб надалі платити за навчання, у родини немає. Василь Кремень завірив, що тут проблем не повинно бути і якщо є бюджетне місце, дівчина його отримає. Інші дзвінки були на ту ж тему, батьки казали приблизно так: «Син вчиться добре, трійок немає...». Міністр терпляче пояснював, що головна умова переведення — це бюджетне місце, яке з тих чи інших причин звільнилося. Друга умова — відмінні успіхи студента, третя — неспроможність батьків оплачувати навчання дітей самостійно. Мати 11-класниці запитувала, чи взагалі реально дитині поступити на бюджетну форму навчання. Міністр навів статистичні дані: в Україні сьогодні за державний кошт навчаються 132 тисячі студентів у вузах, 85 тисяч — у коледжах і 225 тисяч — у профтехучилищах. А цього року школу закінчує 475 тисяч школярів. Отже, така можливість є. Були й дзвінки матерів, перейнятих страхом хабарів «за бюджет», що обчислюються тисячами доларів. Одна жіночка розповіла про прикру традицію, що склалася в профтехучилищі на Дніпропетровщині, де майстри вимагають в учнів гроші. Турбувало батьків і те, що доводиться щомісяця здавати «у фонд класу» до 7 гривень і робити ремонт за власний кошт. Одна обурена вчителька розповіла, що зараз погані діти: не слухаються на уроках, матюкаються. «Батьки відповідальні за виховання своїх чад», — підсумувала вона. Міністр із цим погодився, але завірив, що діти в нас хороші, розумніші і набагато менше залякані, ніж минулі покоління. Але при не дуже гарних батьках діти, ясна річ, дозволяють собі забагато. Тому в суспільстві треба творити атмосферу, коли батьки, які не шанують своїх дітей, почувалися б незатишно.

      Після телефонного спілкування, зазначивши, що «зараз уже не та розмова, що була 4 роки тому: тоді були самі проблеми», міністр відповідав на запитання журналістів — з приводу вивчення іноземних мов, дванадцятирічної шкільної системи, змін у вищій освіті. Також пан Кремень розповів про вдячні листи, що надійшли на його адресу після указу про заборону подарунків учителям. Однак випускний вечір — єдиний випадок, коли дітям краще приходити до школи з квітами, сказав міністр.