Недипломатичний землетрус

Щонайменше 264 людини загинуло, у десятки разів більше постраждало внаслідок землетрусу, що стався позавчора на сході Туреччини. Насправді кількість жертв, за оцінками експертів, може бути разів у п’ять більшою — наразі рятувальники розбирають завали, під якими опинилося чимало людей. Як повідомив на прес–конференції у Стамбулі голова сейсмологічної обсерваторії Босфорського університету Мустафа Ердік, 50 житлових будинків зруйновано дощенту, ще близько тисячі будівель пошкоджено. За попередніми даними, громадян України серед загиблих та постраждалих немає.

Відлуння землетрусу (потужністю 4—5,5 бала) докотилося й до сусідів Туреччини — Вірменії, Грузії та Ірану.

Трусило Туреччину й учора: після недільних, найпотужніших, поштовхів було зафіксовано ще близько 200 так званих афтершоків — струсів меншої сили. Уже за кілька годин після стихійного лиха його епіцентр — провінцію Ван, де потужність землетрусу сягала 7,3 бала за шкалою Ріхтера — відвідав прем’єр–міністр Туреччини Реджеп Ердоган.

Готовність допомогти постраждалому регіону висловили Азербайджан, Вірменія, США, Велика Британія, Німеччина, Польща, Угорщина, Швейцарія. Президент України Віктор Янукович з–за океану також доручив Кабміну «надати всю можливу допомогу, якої потребує Турецька Республіка для ліквідації наслідків руйнівного землетрусу».

Співчуття до постраждалих змусило забути про суперечки й недругів Туреччини — Грецію та Ізраїль, які також запропонували підтримку. Щоправда, з Афінами, з якими їх свого часу розсварив Кіпр (поділений на турецьку і грецьку частину), відносини Анкари потепліли ще після попереднього руйнівного землетрусу 1999 року. Тоді загинуло, за різними даними, від 17 до 40 тисяч людей, і Греція надала Туреччині відчутну допомогу. Того ж року турки відповіли грекам взаємністю, посприявши ліквідації наслідків землетрусу, який убив 143 людини й десятки тисяч залишив без даху над головою. Цей обмін допомогою експерти тоді назвали «дипломатією землетрусів».

Натомість від допомоги Ізраїлю, яку запропонував від імені своєї країни міністр оборони Ехуд Барак, Туреччина відмовилася. Нагадаємо, відносини між двома державами значно погіршилися після того, як у травні 2010 року ізраїльський спецназ атакував «Флотилію свободи» — караван суден на чолі з турецьким флагманом, який усупереч морській блокаді віз гуманітарну допомогу в Сектор Газа. Тоді загинуло дев’ятеро турецьких громадян, але Ізраїль відмовився принести вибачення за цей інцидент, будучи переконаним у своїй правоті.