Зібралися, побилися, оголилися...

12.10.2011
Зібралися, побилися, оголилися...

Найактивніших міліція одразу затримувала. (Фото Юрія САПОЖНІКОВА.)

Невиправдано велика кількість бійців «Беркута» та внутрішніх військ навколо Печерського райсуду столиці, безпорадність нардепів від опозиції, які не змогли потрапити до зали суду; придушені міліцією спроби прихильників БЮТ заблокувати проїжджу частину Хрещатика та оголені цицьки дівчат iз руху «Фемен», які видерлися на навіс ЦУМу — таким увійде в історію вуличних протестів незалежної України день засудження до семи років позбавлення волі попереднього Прем’єр–міністра Юлії Тимошенко.

 

Не ходіть, бо терористи!

Ще напередодні на протилежному від суду боці Хрещатика прихильники засудження Тимошенко із «Загальновійськової спілки» під керівництвом «регіонала» Олега Калашнікова змонтували власні намети, хоча подібні спроби їхніх опонентів iз БЮТ раніше неодноразово припиняла міліція. Цього ж разу міліція була поруч і не заважала чи то пак — охороняла опонентів Леді Ю. Спецпідрозділи не били байдики й залізними щитами перегородили непарний бік Хрещатика.

Уранці Хрещатик від Бессарабки до КМДА заповнили пікетувальники з обох таборів, якi розділяла міліція. Заявлена раніше кількість (міліція казала, що порядок охоронятиме не більше двох сотень правоохоронців) не відповідала дійсності, адже навколо нараховували не менше тисячі бійців спецпідрозділів, а на сусідніх вулицях припаркувалося близько півсотні мікроавтобусів МВС. Командири пояснювали таку кількість бійців повідомленням СБУ щодо можливого теракту в суді. Хоча який терорист міг потрапити туди за таких заходів безпеки?

Саму підсудну привезли до суду ще о 6.45, після чого «Беркут» перекрив доступ до подвір’я суду з усіх боків. Десятки бійців у повному обладунку просто заполонили обидва проходи. Чимало журналістів спіймали облизня. «Вибачте, але наказ не пускати нікого», — сказав автору боєць «Беркута», сором’язливо ховаючи очі, о восьмій ранку у відповідь на зауваження, що суддя дозволив пресі бути на процесі, який має початися о дев’ятій.

Згодом злилися від власної безпорадності нардепи від опозиції, які прибули сюди о пів на дев’яту. Їхні заяви про те, що вони прориватимуться до суду навіть із застосуванням сили, лишилися тільки словами. Довго крутив головою перед стіною шоломів та бронежилетів Арсеній Яценюк. А БЮТівець Андрій Кожем’якін від злості вдарив кулаком по рекламному щитку перед аркою. Пилюка, яка посипалася з неї на шоломи «беркутівців», була єдиним чинником, що завдав шкоди міліції.

Прихильники Юлі та чинної влади тим часом розігрівалися. «Юлю — на нари!» — лунало в одному таборі. «Юлі — волю!» — відповідали в іншому. Опоненти почергово вмикали Гімн України. У таборі БЮТ його співали з натхненням, поклавши руку на серце. У таборі Калашнікова таких помічено не було. А коли одна з жінок–фотокорів вилізла на паркан, щоб зазнімкувати, що відбувається у цьому таборі, з–за розтяжок із гаслами вилетів кулак, що поцілив їй у скроню...

Біганина Хрещатиком

Станом на пів на одинадцяту кількість прихильників і противників Тимошенко на Хрещатику значно зросла до кількох тисяч. Це надихнуло нардепів від опозиції — БЮТівець Андрій Сенченко та екс–міністр Людмила Денисова навіть повели колону від будівлі НСЖУ до Бессарабки й перекрили проїжджу частину Хрещатика. З іншого боку — на розі з вулицею Богдана Хмельницького — відбулося те саме.

Люди одразу масово пішли вперед. «Беркут» до такого повороту подій явно був неготовий. Перші ланцюги бійців, що трималися з усіх сил, люди з біло–сердечними прапорами прорвали без проблем. Утім колегам на допомогу бігли бійці резерву. «Давай сюди своїх хлопців на підмогу!» — волав по рації поруч із журналістом «УМ» якийсь командир у цивільному шкіряному плащі. «Міліціонери, проженіть цю нечисть!» — волав у мікрофон пан Калашніков.

Деінде зав’язувалися бійки, які правоохоронці швидко локалізували, а найбільш буйних пакували в автозаки. За півгодини міліція зачистила Хрещатик від прихильників БЮТ (більшість із них відтіснили на бордюри) та поновила рух транспорту. Принаймні трьох людей було затримано, окремих удалося відбити від міліції. Зокрема, ледь не потрапив до тенет «Беркута» й БЮТівець Євген Суслов, який налякано демонстрував своє депутатське посвідчення. Згодом Суслов та представники очолюваної ним «Батьківщини молодої» роздавали під судом листівки з уривком роману Сергія Жадана «Депеш мод», де розповідається про те, як зробити коктейль Молотова.

Стусани отримували навіть люди похилого віку. Пізніше під судом досить серйозні травми отримала молода дівчина. Бійці «Беркута» зачепили сцену з драбиною, на якій стояли люди, й дівча впало разом із драбиною на спину. Її забрала «швидка допомога». Людей відтісняли доволі жорстко, іноді вони втрачали державні прапори. Треба віддати належне окремим бійцям — побачивши прапор на землі, вони перестрибували через нього, щоб не спаплюжити.

Натомість ще п’ятьох дівчат, оголених по пояс, затримали у ЦУМі та повезли до райуправління міліції. Йдеться про активісток жіночого руху «Фемен», які видерлися на навіс центрального універмагу й протягом години топлес скандували, що «Ю і Я — одна фігня!».

 

ГРОМАДСЬКА ДУМКА

Більшість громадян України (53,5%) сприймають суд над Юлією Тимошенко як переслідування опозиційного політика. При цьому 35,8% вважають, що звинувачення на адресу екс–Прем’єра є законними. Не змогли визначитись 10,7%.

30,7% респондентів погоджуються з думкою, що судовий процес був справедливим, об’єктивним і неупередженим, 16% сформували власну позицію з цього питання, але більшість українців (53,3%) переконані, що суд над Юлією Тимошенко не був справедливим, об’єктивним і неупередженим.

Такі дані соціологічного опитування, яке на замовлення Інституту політики, патронованого БЮТівцем Томенком, провело 1—7 жовтня «Українське демократичне коло» (за місцем проживання опитано 1200 респондентів віком від 18 років і старше; статистична похибка вибірки — 2,9%).

Один із головних політтехнологів БЮТ Олег Медведєв, коментуючи соцдослідження, зробив висновок: «Попри те, що переважна більшість громадян розуміє, що справа сфальшована, а суд — несправедливий, люди в цілому до процесу залишилися байдужими. Кілька по–справжньому масових акцій — хоча б на кілька десятків тисяч учасників, яким було б достатньо постояти пару годин під судом, — могли би змінити і перебіг процесу, і ситуацію в країні загалом. Але (...) нам не вдалося догукатися, а суспільство не захотіло нас почути і своєю пасивністю дало Януковичу повний карт–бланш не лише на ув’язнення Юлії Тимошенко, а на подальший наступ на права та свободи громадян, на зрив європейської інтеграції, на фальсифікацію політичного волевиявлення громадян під час парламентських виборів наступного року».