Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Після завершення своєї активної присутності в культурному керівництві екс–начальник Київського управління культури та екс–керівник Головної служби гуманітарної політики секретаріату Президента України Олександр Биструшкін зосередився на ідеї, роботу над якою розпочав iще кілька років тому. Зусиллями Олександра Павловича шанувальники українського слова змогли поповнити свої колекції аудіодисками «Твої сини, Україно, твій біль, твоя слава», де Биструшкін об’єднав творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Василя Стуса, іншими тематичними збірками... Днями народний артист України представив свою чергову роботу — СD «І Україна їх почує», цього разу Олександр Биструшкін читає поезію шістдесятників.
Поезії до цієї збірки Биструшкін підбирав сам. «Обрати три–чотири вірші, які б показали обличчя того чи іншого поета, його літературний профіль, дуже непросто, — зауважив на презентації диску Борис Олійник. — Авторові й виконавцю це вдалося». Окрім творів самого Бориса Ілліча, тут уміщено також вірші Василя Симоненка, Леоніда Кисельова, Миколи Вінграновського, Івана Драча. У виконанні Биструшкіна знані поезії звучать проникливо і переконливо, а часом — по–новому. Пам’ятаєте новорічну баладу Івана Драча «Крила»? У контексті сучасному, коли матеріальне безапеляційно взяло гору над духовним, історія про подаровані крила звучить особливо болісно.
«...Та Кирило з сокирою жив,
На крилах навіть розжився —
Крилами хату вшив,
Крилами обгородився.
А ті крила розкрали поети,
Щоб їх муза була небезкрила,
На ті крила молились естети,
І снилося небо порубаним крилам».
У музичному оформленні аудіоальбому використано музику Валентина Сильвестрова, Володимира Івасюка, Віталія Губаренка та Володимира Губи, у художньому оформленні — роботи художника–шістдесятника Георгія Якутовича. Передмову до збірки написав Сергій Гальченко.
Була ідея залучити до цього альбому і поезію Ліни Костенко. Пані Ліна ініціативу підтримала, але забажала сама підібрати вірші. Трішки з цим не встигла, а тому співпрацю з поетесою Биструшкін відклав на майбутнє. Серед найближчих планів Олександра Павловича — аудіоальбоми, присвячені творчості Ігоря Римарука та Василя Герасим’юка, а також новелам Василя Стефаника.
Наклад диска «І Україна їх почує» — одна тисяча примірників. Небагато, тож варто подбати про те, щоб їх отримали ті, кому вони адресовані. «Ми маємо звернутися до Міністерств освіти та культури, щоб ті закуповували такі диски, вони мають бути в школах, у бібліотеках, мають бути доступні, — запропонував під час презентації директор Інституту літератури ім. Шевченка Микола Жулинський. — Такі діалоги з літературою надзвичайно потрібні».
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>