Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
XVIII Міжнародний фестиваль «Зірки світового балету», що розпочався у Києві, а нині триває в Донецьку, належить до тих нечисленних мистецьких форумів, у яких усе гаразд і з представницькою афішею, і з фінансовими можливостями, і з історією та відданими шанувальниками. Маючи десятимільйонний бюджет і Людмилу Янукович як щирого фаната балетного мистецтва — за словами організаторів, перша леді не пропустила жодного із вісімнадцяти фестивалів, — генеральний директор фесту Вадим Писарєв зробив усе можливе, аби й цього року дійство «Зірки світового балету» на сто відсотків відповідало своїй назві і статусу.
Відкривали фестиваль двічі — у п’ятницю в Києві, а наступного дня — у Донецьку. Київський гала–концерт у Національній опері тривав більше чотирьох годин. «Програма гала–концерту була складена так, щоб відтворити всю історію цього унікального балетного форуму, — анонсував концепцію урочистого відкриття фестивалю Вадим Писарєв. — Тут гармонійно поєднуватимуться і класичний танець, і сучасна хореографія». Більшість учасників гала–концерту до цієї ідеї поставилися відповідально. Солісти Національного театру Чехії Олександр Кацапов та Зузана Шимакова виконали кілька композицій у постановці відомого чеського хореографа Петра Зуски — на музику Бетховена та за мотивами російських і українських народних пісень. (До речі, Чехія на цьому фесті мала чи не найбільше представництво — у концерті взяли участь інші танцівники цього ж театру, які своїм одноактним балетом «Сон Марі» довели, що балетним мистецтвом можна не лише захоплюватися, а й кепкувати над ним). Анастасія Волочкова та Рінат Аріфулін — мініатюри «Танго» Едвіна Мартона і «Одна з усіма» (хореографія — Олександра Головні). Легендарний Володимир Малахов разом iз партнеркою, примою–балериною Берлінського державного балету Надією Сайдаковою зірвали овації залу після виконання композиції «Ле Парк» (хореографія Анжелін Прельжокаж, музика Моцарта). Легенда російського балету Ілзе Лієпа привезла до Києва «Половецькі танці» з «Князя Ігоря», мініатюру «Зустріч» на музику Мішеля Леграна...
Як зауважив на прес–конференції Вадим Писарєв, фестиваль «Зірки світового балету» або ж відкриває нові імена, або ж метри з фестивальної сцени прощаються зі своєю кар’єрою. Судячи з програми, цього року, швидше за все, варто очікувати не прощання, а саме народження нових зірок, адже у фестивалі візьмуть участь усі переможці конкурсу Сержа Лифаря.
Завершиться фестиваль 9 жовтня гала–концертом у Донецьку. До речі, саме 9 жовтня свій 61–й день народження відзначатиме дружина Президента Людмила Янукович. Тож можна лише уявити, який зірковий хор цього року співатиме їй «Хеппі бьоздей»... До речі, по завершенні фестивалю на Вадима Писарєва чекає ще одна грандіозна подія. 11 листопада він одружує сина: соліст Національної опери Андрій Писарєв стане на рушник iз... випускницею школи Писарєва. Легендарна балетна династія продовжується.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>