Президентська «аквазона»

23.09.2011
Президентська «аквазона»

Ще недавно тут було кафе, тепер — купа сміття. (Фото Юрія САПОЖНІКОВА.)

У столичній «оазі» відпочинку — Гідропарку — переполох підприємців: управління благоустрою взялося розчищати територію від кафе, кіосків і ресторанів — вони, мовляв, установлені без документів. Знесли вже близько півсотні. Власники скаржаться: уже давно й хотіли б «легалізуватися», та перепон багато і плату просять таку, що їх бізнесу не вижити.

Ходять чутки, що острів узялися очищувати для Олександра Януковича — сина Президента. І хоча корпорація МАКО, засновником якої є Олександр Вікторович, уже заявила, що видів на острів не має, власники закладів цій заяві не дуже вірять. Кажуть, за них узялися дуже серйозно, і без вказівки «згори» тут не обійшлося.

Журналіст «УМ» спробував розібратися, чому та чи законно прибирають об’єкти з Гідропарку.

 

У підприємців–депутатів нема проблем. Чи надовго?

Днями у підприємця Армена знесли літній майданчик кафе працівники Київблагоустрою. Показали припис прокурора, свій власний і сказали, що ордера на встановлення Армен не має, відтак і бізнес його незаконний.

Армен нам розповідає, що вже дев’ять років про цю законність тільки й мріє. Однак усьому завада — бюрократичні лабіринти, де на кожному повороті необхідно платити. «Спочатку збираєш висновки для Київзему, і коли берешся наступні оформлювати, то такі суми «заряджають», що поки збираєш гроші, прострочується попередній висновок. От зібрали ми пакет необхідних документів, отримали кадастровий номер, а висновки застаріли — і не встигли зробити проект на відведення земельної ділянки в Київраду. А ордер на встановлення, як відомо, на півроку коштує 30 тисяч, для нас це нереально велика сума», — пояснює Армен.

Бізнесмен–невдаха говорить, що раніше цього хронічно простроченого набору документації було цілком достатньо і для Головного управління контролю за благоустроєм, і для прокуратури, i для Управлiння боротьби з економічною злочинністю. Тепер — ні, і чекати повного оформлення контролюючі органи не хочуть. Навіть незважаючи на те, що рішення суду про знесення немає, так само, як і відповідного акта комісії. «Таких, як я, у Гідропарку — більшість. — каже Армен. — Причому чиновники кажуть, що всіх документів нам не отримати ніколи. Тут є торговельні точки депутата Київської обласної ради — Лариси Хопти та міської ради — Олени Авраменко. У них поки що немає проблем. Але, наскільки я розумію, острів хочуть очистити повністю. Раніше говорили, що його викупить Ахметов, тепер — син Януковича».

«Наші кіоски стоять із документами — паспортом БТІ, рішенням суду, ми оформляємо документи на право власності земельної ділянки. У нас інша ситуація, тому і претензій немає, — пояснює недоторканність своїх торговельних рядів Лариса Хопта, додаючи, що підприємців, яких узялися «розметати», їй щиро шкода. Найстрашніше, що вони справді хотіли працювати легально, Президенту навіть писали. Але їм не дають цього зробити», — робить висновок панi Лариса.

Благоустрій прокинувся

Структура, яка демонтує тимчасові стаціонарні споруди як у Києві, так і зокрема в Гідропарку, — Головне управління контролю за благоустроєм. У прес–службі цього відомства нас одразу запевнили: організація у них контрольна, до знесення ресторанів Гідропарку прямого стосунку не має. Мовляв, у них функція обмежена — «демонтаж за рішенням комісії чи приписом прокуратури». І наявності хоч одного з них достатньо, аби знести незаконний об’єкт. Відповідно, проблеми договорів оренди і всіх складнощів оформлення документації тут знають опосередковано. З серйозними питаннями порадили звертатися в адміністрацію Дніпровського району (сюди територіально входить Гідропарк), у два комунальні підприємства, які опікуються землями острова — «Плесо», Парк культури і відпочинку «Гідропарк», та Головне управління містобудування та архітектури.

«Дніпровська адміністрація не надавала договорів на установку об’єктів на території Гідропарку, — одразу запевнив «УМ» прес–секретар голови Дніпровської адміністрації Володимир Кмиш. — Ніяких договорів наша адміністрація не підписувала і не розривала. А договори на облаштування тимчасових споруд надає Головне управління містобудування та архітектури. Ми, може, й раді позносити незаконні МАФи і кафе, але це не в наших повноваженнях».

У працівників Парку культури і відпочинку «Гідропарк» заявили, що опікуються лише частиною південної зони острова, а більшою мірою — «Київзеленбуд». Фактичним господарем північної є місто, крім пляжів і 100–метрової зони навколо підходів до води — все це закріплено за «Плесом». Чиновник, який просив не називати його прізвища, розповів наступне: територію парку потроху своїми рішеннями про надання в оренду під бізнес «відкушує» Київрада, а на території, закріпленій за парком відпочинку «Гідропарк», ні кафе, ні ресторани віднедавна не діють. «У нас незаконно працювало два кафе, і ми постійно писали в Управління благоустрою стоси листів, аби знесли. «Благоустрій» приїжджав машиною, стояв, спілкувався з ними і їхав геть. Ми вже взялися підписувати договори, щоб мати якесь пояснення тому, що в нас кафе відкриті. Але тепер перші з’їхали, інші після ревізії Управління благоустрою ніби не працюють». Чиновник щиро дивується тій оперативності й рішучості, з якою раптом почали боротися з бізнесом.

«Їх свідомо загнали у тінь»

«УМ» знайшла інформатора і з КП «Плесо», який розповів, за якою схемою працювали і працюють підприємці на території, закріпленій за цим комунальним підприємством. Якщо вірити цій інформації, складається враження, що «Плесо» свого часу отримало команду зробити все, аби завести «кафешний бізнес» у тінь, а контролюючі органи отримали право звільнити територію від ресторанів і барів.

«До 2009 року всі стаціонарні об’єкти у Гідропарку на території «Плеса» діяли легально. Тоді всі бізнесмени підписували з підприємством договори оренди, що надавалися на 364 дні з правом продовження. Плюс платили за перебування на землі (діяли певні коефіцієнти для об’єктів господарювання на заповідній території), — пояснює чоловік. — Шура–бура навколо пляжних кафе зчинилася пізніше, коли договори оренди підмінили договорами на благоустрій територій, які не передбачають захисту прав підприємців. «Із цим папірцем підприємець не міг навіть отримати дозволу на торгівлю, бізнес став нелегітимним. Це, по суті, договір ні про що. Водночас з’явилася певна вигода й для підприємців — вони не платили за оренду землі. Але тепер вони ніхто і вигнати їх дуже просто».

До речі, інформацію про укладання наведених вище договорів офіційно підтвердили і в «Плесі». «Існує практика укладання підприємцями договорів з КП «Плесо» про розміщення тимчасових споруд та участі у здійсненні заходів iз благоустрою. Проте подібний договір не є таким, що дає право на розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у межах прибережно–захисних смуг, оскільки наше підприємство не відноситься до дозвільних органів. Згідно з умовами такого договору, підприємець зобов’язаний самостійно отримати всю необхідну дозвільну документацію, у тому числі для організації своєї комерційної діяльності, отримати передбачені нормативно–правовими актами України документи (згоди, ліцензії, свідоцтва та інші дозвільні документи) для експлуатації тимчасової споруди та для здійснення діяльності з використанням об’єкта благоустрою», — йдеться у відповіді на наш запит.

«Без акта не можна»

Проте юрист і голова організації «Коаліція учасників помаранчевої революції» Сергій Мельниченко говорить, що насправді припису прокурора та благоустрою для знесення кафе чи МАФу недостатньо. І якщо це єдині документи, які пред’явили підприємцям, працівники благоустрою перевищують свої повноваження.

«Отримавши припис від прокурора, Управління благоустрою мало винести кілька своїх приписів iз попередженнями. У разі необхідності — вимагати штраф. Після цього, за встановленим порядком, створюється комісія з трьох людей, у тому числі й за участі власника закладу. Вона складає акт на знесення. Якщо акта немає — зносити не можна, це грабіж, і треба позиватися до суду. Але, фактично, якщо справді хочуть знести — знесуть. Затягуватимуть судові процеси, апеляції...» — зазначає пан Сергій.

А тим часом чутки про «зачистку» острова відпочинку дійшли і до любителів потягати «залізо». Спортсмени–любителі, що займаються на безкоштовних саморобних тренажерах у спортмістечку Гідропарку, готові відстоювати цю територію від знесення, якщо і справді острів планують зачистити повністю для сина Януковича. Важковаговики готові посвітити м’язами на мирному мітингу на захист свого «заліза». Дехто додає, що поки що — на мирному.

Редакція ж газети чекає офіційної відповіді на запит від Головного управління містобудування і архітектури, аби з’ясувати всі мотиви «зачистки» на острові.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>