«Якщо є метан — іскра знайдеться»

22.09.2011
«Якщо є метан — іскра знайдеться»

Метробудівці під час акції протесту перед будівлею облдержадміністрації в Донецьку. (Фото Укрiнформ.)

Близько сотні працівників «Донецькшахтометробуду» у вівторок вийшли на площу біля Донецької облдержадміністрації з акцією протесту. Вони тримали у руках гасла: «6 місяців працюємо безкоштовно», «Третій рік чекаємо рішення Кабміну», «Донецьке метро: закрити не можна будувати» і вимагали погасити борги iз зарплатні, поновити фінансування будівельних робіт Донецького метрополітену або виділити необхідні кошти для підтримки вже існуючих потужностей. «Останній пункт вимоги більше необхідний місту, аніж метробудівцям, адже навіть мінімальне фінансування дозволить уникнути техногенних аварій у Донецьку, — у розпачі розповідає лідер первинної профспілкової організаціїї ТОВ «Донецькшахтометробуд» Василь Антошеня. — Хоча основним замовником підземки є Мінінфраструктури України, із державного бюджету ми не отримали жодної копійки. Попередній борг було оплачено з бюджету міста, хоча ми неодноразово зверталися до Президента, Прем’єр–міністра, Мінінфраструктури, в інші відомства, але результат — нульовий».

 

Два кілометри і купа проблем

Донецьке метро — це взагалі явище унікальне. Воно — ровесник незалежної України, і розпочато його будівництво ще в 1992 році. За майже два десятка років «прорито» аж 2 (!) кілометри тунелю та зведено кілька станцій.

«Метро будується 19 років із середньою швидкістю 100 метрів за рік і з великою кількістю грошей», — чи то з іронією, чи то із сарказмом коментує швидкість будівництва донецької підземки голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький. І справді, на метрополітен шахтарської столиці вже витрачено близько 800 мільйонів гривень, проте якогось логічного продовження підземної будови не видно. Таке враження, що самі батьки проекту не знають, як далі діяти. Ситуація, як із валізою без ручки: і нести важко, і покинути шкода. Городяни вже давно зневірилися в тому, що батьки міста здатні подарувати їм таке благо цивілізації як метро, а воно мегаполісу вкрай необхідне. Можливо, з’явиться колись, можливо, наземне, і, можливо, не за рідної «донецької влади»...

Півроку тому «УМ» розповідала про заборгованість із зар­плати донецьким метробудівцям. Тоді, в лютому 2011 року, під тиском робітників, які погрожували припинити відкачку води, що призвело б до затоплення тунелів, а отже, й до техногенної катастрофи, погасили заборгованість за листопад, грудень 2010–го і січень та лютий 2011–го. Кошти знайшли у міському бюджеті...

Вiдтодi похвалитися ТОВ «Донецькшахтометробуд», яке здійснює будівництво донецької підземки, нічим. Наразі про продовження будівництва метро не йдеться, а припинення фінансування його підтримки в належному стані загрожує техногенними катастрофами. «З 1 січня всі роботи зупинено, ведеться лише обслуговування. Але ми не можемо допустити ніяких техногенних катастроф, тобто виходу води на поверхню або затоплення міста. Якщо все так кинути, можливе накопичення метану. А як кажуть у нас, в Донбасі, якщо є метан — іскра знайдеться», — пояснює ситуацію директор ТОВ «Донецькшахтометробуд» Володимир Кутній.

Ситуація дійсно складна і потребує вирішення на найвищому державному рівні. Бо очевидно, що 3,5 мільйона гривень, а саме стільки заборгували донецьким метробудівцям роботодавці, для Донецька сума непідйомна. Крім того, потрібні кошти на підтримання вже зведених об’єктів метро. «Припинення відкачки води і обслуговування наших будівельних майданчиків, брак охорони, безконтрольний доступ до них може призвести до найнепередбачуваніших наслідків, — попереджає заступник головного інженера ТОВ «Донецькшахтометробуд» Володимир Желєзнов. — Якщо не відкачувати воду, це призведе до затоплення гірничих виробок, після чого їх неможливо буде обстежити й оглянути. Це з часом може призвести до обвалення виробок, провали будуть на поверхні, які ви бачили у Києві. Це створить величезні труднощі для комунальників міста. Крім того, потенційну небезпеку становлять котловани метро. Окремі станції, як скажімо, «Пролетарка» чи «Червоне Містечко», мають неглибоке закладення — вони знаходяться у бетоні. З часом котловани можуть «скластися», тобто рухнути. Це призведе до катастрофи — проїжджа частина доріг, житлові будинки впадуть разом із котлованом. Не дай Бог, у провалля потраплять люди і транспорт...»

Кому пощастило із земляками

Спілкуватися до мітингувальників вийшов заступник голови Донецької облдержадміністрації Валерій Лукашенко. Він сказав, що справа «зайшла в глухий кут», а тепер «досягла апогею». «Тепер цей гордіїв вузол потрібно розрубати. Гадаю, що найближчим часом це буде зроблено. Далі так тривати не може», — зазначив чиновник і запевнив, що місцева влада буде «вибивати» гроші в уряду. Ці слова мітингувальники сприйняли схвальними вигуками.

Учасники акції протесту ухвалили рішення звернутися по допомогу до Президента України Віктора Януковича, а резолюцію направити Прем’єр–міністру Миколі Азарову, спікеру парламенту Володимиру Литвину, Уповноваженому з прав людини Верховної Ради України Ніні Карпачовій та «губернатору» Донецької області Андрію Шишацькому. Якщо через два тижні метробудівцям не повернуть борги, вони мають намір провести акцію протесту вже під стінами Кабміну.

Тим часом влада Донецька готова взяти на себе погашення частини боргу. 23 вересня на сесії Донецької міськради буде розглядатися питання про виділення працівникам підземки мільйона гривень. «За метробуд я, в межах своєї компетенції, втрутився, і на сесії міськради ми додатково виділяємо за рахунок своїх мізерних ресурсів мільйон гривень, щоб виплатити частину зарплатні метробудівцям», — заявив мер Донецька Олександр Лук’янченко і додав, що з аналогічною пропозицією звернувся до обласної ради та уряду України. Варто зазначити, що на зарплати метробудівцям із міської казни вже пішло 9,5 мільйона гривень.

Цікаво, чи вдасться донецьким за час своєї всевладної каденції відкрити хоча б кілька станцій донецького метрополітену? Чи здатні нинішні можновладці зробити хоч щось суттєве для земляків? Розповідають, що за радянських часів, коли постало питання про будівництво метро у Донецьку і вже були виділені для цього кошти, у ситуацію втрутився Леонід Брежнєв... Замість Донецька кошти спрямували на вотчину генсека — збудували метро в Дніпропетровську. Дніпропетровцям із земляками пощастило більше?