Вітчизні — все, «Согласію» — нічого

20.09.2011

Парламентські вибори, які минулої неділі відбулися в Латвії, при найнижчій у новітній історії країни явці (менше 59% зареєстрованих виборців) видали сенсаційний результат: уперше після розпаду Радянського Союзу найбільше голосів набрала проросійська сила. За попередніми даними, за опозиційний «Центр згоди» на чолі з першим російським мером Риги Нілом Ушаковим проголосувало майже 30% громадян, наділених правом голосу. І це при тому, що майже 350 тисяч російськомовних мешканців країни не мають статусу громадянина (оскільки ні вони, ні їхні предки не жили в Латвії до її входження в СРСР 1940 року), тому голосувати на виборах не можуть.

Утім тріумфальний результат іще не означає, що партії, яка активно захищає права російськомовного населення, дозволять увійти у виконавчу владу. Друге й третє місця посіли, відповідно, нещодавно створена Партія реформ колишнього президента Валдіса Затлерса (20,2% голосів) та правлячий блок «Єдність» на чолі з прем’єр–міністром Валдісом Домбровскісом (18,2%). Якщо ці дві сили створять коаліцію, «російськомовні» переможці знову залишаться в опозиції.

Іще напередодні оголошення результатів партії Затлерса і Домбровскіса провели переговори про формування більшості з націоналістичним блоком «Усе для Латвії — Вітчизні і свободі», який здобув 14% голосів. Ця політична сила виступає за збільшення частки етнічних латишів за рахунок вислання «понаєхавших» у часи радянської колонізації Латвії росіян, закриття всіх російськомовних шкіл та збільшення розмірів штрафу за відмову від використання латвійської мови в громадській сфері. Лідер «деколонізаторів» Райвіс Дзінтарс уже заявив, що головне завдання його блоку — завадити «Центру згоди», який може розраховувати на 31 мандат у 100–місному Сеймі, увійти в уряд.

Нинішні вибори до Сейму Латвії були позачерговими. За кілька днів до завершення своєї президентської каденції, у травні, Валдіс Затлерс виступив з різкою критикою парламенту, звинувативши його в корупції та «обслуговуванні інтересів олігархів» (Сейм відмовився позбавити недоторканності Айнарса Шлесерса — підприємця й депутата, якого підозрюють у відмиванні коштів). І скористався своїм конституційним правом розпустити законодавчий орган через проведення референдуму. 23 липня 95% латвійців, що взяли в ньому участь, висловилися за розпуск Сейму.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Правлячий Християнсько–демократичний союз Німеччини зазнав поразки на виборах у парламент Берліна. Станом на вчора офіційних результатів іще не оприлюднили, але, за даними екзит–полів, найбільше голосів — понад 29% — здобула Соціал–демократична партія Німеччини на чолі з чинним мером столиці ФРН Клаусом Воверайтом (який, отже, збереже свій пост). ХДС, лідером якого є федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель, набрав понад 23%, «Зелені» — 18%, «Ліві» — 11,5%. Окрім того, вперше в своїй історії у регіональний парламент увійде Піратська партія Німеччини, яку підтримали понад 8,5% виборців.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>