Барабанний дріб виборів

Принаймні одна гучна судова справа, в центрі якої перебував французький політик, добігла кінця: вчора апеляційний суд Франції оголосив виправдальний вирок у справі колишнього прем’єр–міністра країни Домініка де Вільпена. 57–річного екс–главу уряду, який вважається одним із найпопулярніших політичних діячів Франції, звинувачували у наклепі (а точніше, небажанні йому запобігти) на чинного президента Ніколя Саркозі.

Цей скандал бере початок ще у 2004 році, коли кілька високопоставлених політиків, серед яких був і Саркозі (на той час — міністр внутрішніх справ), нібито отримували «відкати» від продажу Тайваню французьких фрегатів, а гроші відмивали через люксембурзький банк «Клірстрім». Справа, яку преса охрестила «аферою «Клірстрім», спливла якраз перед президентськими виборами 2007 року й неабияк попсувала нерви одному з лідерів кампанії.

Попри все, Саркозі тоді переміг і сів у голов­не крісло в Єлисейському палаці. А в ході розслідування «Клірстрімської» афери» з’ясувалося, що на нього взагалі звели наклеп — ім’я колишнього глави МВС дописали у список корупціонерів пізніше за інших й, очевидно, саме «під вибори». У січні 2010 року суд визнав віце–президента європейської аерокосмічної групи EADS Жана–Луї Жержорена та математика Імада Лахуда, які першими висунули гучні звинувачення на адресу Саркозі, винними у брехливому доносі й виніс вирок — 15 та 18 місяців ув’язнення відповідно.

Що ж до де Вільпена, то його, у свою чергу, притягли до суду за те, що знав про дискредитацію Саркозі, але не став їй на заваді «з міркувань особистої вигоди». Свого часу нинішні політичні противники, вихованці «школи Ширака», були соратниками по правлячій партії «Союз за народний рух» і працювали в одному уряді, хоча завжди одне одного недолюблювали. А перед виборами 2007 року остаточно побили глеки: кожен із них вважав, що саме він має стати кандидатом від своєї політичної сили. Зрештою, висуванцем став не прем’єр–міністр, рейтинг якого на той час через низку непопулярних у народі рішень значно похитнувся, а головний «мент» Саркозі. Де Вільпен образився і торік створив свою власну партію «Солідарна республіка», на чолі якої, швидше за все, наступного року таки побореться за президентську булаву з ненависним Сарко.

У тому ж 2010–му суд у справі про наклеп виніс Домініку де Вільпену виправдальний вирок, але прокуратура подала апеляцію. І в травні цього року терези Феміди перехилилися на інший бік: екс–прем’єра було визнано винним і засуджено до 15 років ув’язнення умовно. Але це рішення оскаржив уже захист політика, який учора здобув остаточну перемогу.

Проте зітхати з полегшенням де Вільпену, схоже, зарано. Не встиг він відсвяткувати рішення апеляційного суду, як прокуратура Парижа розпочала розслідування нових звинувачень — цього разу від колишнього помічника Жака Ширака, адвоката Робера Буржі. Він заявив, що Ширак (який, нагадаємо, зараз є підсудним у справі про корупцію в паризькій мерії 20–річної давності) та тодішній прем’єр де Вільпен регулярно отримували кошти на фінансування своєї політичної сили від скандальних лідерів африканських країн. За словами Буржі, він особисто «неодноразово передавав Жаку й Домініку привезені з Африки портфелі й навіть барабани, набиті готівкою та коштовностями». В обмін на ці хабарі очільники Кот–д’Івуару, Буркіна–Фасо, Конго, Сенегалу та Габону нібито очікували, що французькі лідери заплющать очі на корупцію, порушення прав людини та інші наявні в цих країнах проблеми.

І де Вільпен, і Ширак уже заявили, що притягнуть Робера Буржі, який, за збігом обставин, донедавна був радником Ніколя Саркозі, до суду за наклеп. Тим паче, що сам він визнає: жодних документальних доказів на користь своїх слів не зберіг.

А ТИМ ЧАСОМ...

Суд Буенос–Айреса виправдав колишнього президента Аргентини Карлоса Менема за звинуваченням у контрабанді 6,5 тонни зброї Еквадору та Хорватії у 1990–х роках. 81–річний Менем визнав факт підписання документів на експорт зброї, але не знав, що вона потрапить в Еквадор і Хорватію, на які в той час було накладено міжнародне ембарго.