Живков жив(ий)?

07.09.2011
Живков жив(ий)?

Тодор Живков (праворуч) у гостях у Леоніда Брежнєва. (Фото з сайту bm–businessmagazine.bg.)

Болгарія сьогодні відзначає 100–річчя з дня народження Тодора Живкова — генсека болгарської Компартії, який досі залишається ностальгійно–героїчною постаттю для одних (таких серед болгар залишається все менше) і кривавим диктатором для інших. Саме за Живкова, який прийшов до керівництва країною 1954 року, Болгарія приєдналася до Організації Варшавського договору, вводила свої війська в бунтівні Угорщину та Чехословаччину й повністю йшла у фарватері СРСР. «Дорогой товаріщ Тодор Живков» був бажаним гостем у Кремлі й популярним у радянських телевізорах, а в себе у країні, теж у дусі «дружньої брежнєвщини», організував систему політичних репресій і концтаборів.

Живков виступав категорично проти горбачовської перебудови, але перевороту — на відміну від більшості інших країн колишнього соцтабору, безкровного й дуже мирного — Болгарія все ж не уникла. 1990 року вже відставленого на той час екс–генсека звинуватили в корупції, політичних репресіях та ще низці злочинів і помістили під домашній арешт. Слідство так і не було завершено, і аж до своєї смерті у 1998 році Живков спокійно жив у своєму розкішному будинку, публікував мемуари та ще й був популярним на тлі економічної кризи, в яку поринула Болгарія.

Коли рідне містечко «товаріща Тодора», Правец, оголосило про намір із помпою відсвяткувати круглу дату й організувало комітет із відзначення 100–річчя генсека, це викликало хвилю обурення в колах правих політичних сил та свідомих громадян. Союз репресованих Болгарії та ще низка громадських і політичних організацій провели акції протесту з цього приводу, наголошуючи, що це святкування «дискредитує весь демократичний процес у Болгарії і принижує її як члена Євросоюзу». Підписанти відповідного звернення з цього приводу закликали губернатора Софійської області, колишнього мера Правца Красіміра Живкова (саме він очолює комітет із відзначення 100–річчя Тодора Живкова) відмовитися від свого наміру й замість урочистостей провести цей день у скорботі за жертвами репресій. Проте безрезультатно: станом на вчора у програму святкувань, які мають стартувати сьогодні о 10–й ранку, жодних змін внесено не було.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>