Німеччина—Шулявочка: знову є «поставочка»

06.09.2011
Німеччина—Шулявочка: знову є «поставочка»

На Шулявському ринку поки «панує» торгівля. (Фото Катерини ГОРНОСТАЙ.)

Шулявко, на вихід!

Влада знову взялася за «секонд–хенд». Тільки цього разу «гуманітарку» вже не обіцяють заборонити взагалі. У планах «мінімум» — навести лад на Шулявському ринку. Як повідомляє прес–служба КМДА, столична влада взялася за «цивілізоване вирішення питання функціонування ринку «секонд–хенд» на Шулявці, який уже понад рік працює без відповідних дозволів». Договір на оренду земельної ділянки приватним підприємством «Азнавур» закінчився ще у березні 2010 року. Крім того, МАФи, встановлені на торговельному майданчику, працюють без необхідної дозвільної документації.

Про необхідність демонтажу павільйонів заявляють і транспортники–будівельники — у КП «Київавтодор» запевняють, що шляхопровід над ринком потребує реконструкції і розширення, а в КМДА додають: є численні звернення мешканців стосовно незручності, і прокуратура отримала прохання від адміністрації вжити заходів.

Солом’янська райдержадміністрація направила представникам ринку «Азнавур» пропозиції щодо працевлаштування торговців в інших закладах торгівлі Києва. «Секонд» пропонують «підселити» по інших ринках в Голосіївському, Дарницькому, Дніпровському, Оболонському, Святошинському, Солом’янському та Шевченківському районах. Влада навіть готова дати місця на книжковому ринку Петрівки — тут, мовляв, уже 13 рядів і 88 місць чекають продавців.

ЗМІ стали розповсюджувати інформацію про те, що підприємці (переважно іноземці) готові йти до Януковича з протестами. А деякі видання навіть почали «розвивати тему» щодо можливого міжрасового конфлікту — бо ж «під удар» на Шулявці потрапляють переважно «точки», де трудяться араби та темношкірі. Утім після відвідин журналістами «УМ» «секонду», виявилося, що паніки серед торговців немає, так само як і шалених знижок на продукцію, про які повідомляли ЗМІ.

Товар не пакують, розпродажів нема

У можливий переїзд чи закриття павільйонів тут або не чули, або просто не вірять. І говорять неохоче. Темношкірі продавці, що торгують взуттям, стоять рядочком уздовж мосту і під ним. Почувши, що до них прийшли журналісти, скликають «нараду», узгоджують між собою кожне речення (говорять, до речі, між собою французькою зі страшенним акцентом). «Ми нічого не чули про знесення ринку. Зносити — це погано», — врешті лаконічно відповідає ламаною мовою один із хлопців. Але почувши про можливість їх «переселення» на Петрівку, поправляє: «Якщо так, то можна, але все одно: якби ви жили на Борщагівці, там працювали, а потім вас на Оболонь переселили б? Погано це для нас». Хлопці виявилися некомпанійськими, про своє життя розповідати відмовилися, так само, як і про бізнес, не кажучи вже про імена та батьківщину. Тим часом чутка про те, що журналісти на ринку, облетіла продавців. Жіночка, до якої ми підходимо, ховає обличчя у капюшон, інша взагалі виганяє, кажучи: «У нас тут не можна», але що саме — не уточнює. Втім Саша із Сирії, який «головує» над кількома жіночками–торгiвками, поговорити згодився. Навіть більше — сфотографуватися на фоні товару. «Про те, що нас мають кудись переселяти, я почув від журналістів одного з каналів, які сюди приїжджали, — говорить Саша. — Представників влади тут не було, ніяких ажіотажів і шалених знижок теж немає. Більше того, господар ринку каже, що все уже вирішено, і ми лишаємося тут як мінімум до Нового року, але, швидше за все, і перезимуємо, і далі торгуватимемо». Саша між тим ще й розповідає про виняткову якість представленого на своєму столі взуття, про те, що його знають покупці із сіл, і про те, що не боїться переселення: якщо воно буде — десь та й збуватиме речі. «Головне, щоб не взялися закривати «секонд–хенди», як хотіли минулого року. Але Шулявка — це відоме місце, сюди ходить більше людей, ніж на інші базари», — говорить він, і з ним погоджується жінка із сусідньої розкладки, киваючи майже на кожне слово сирійця.

«У нас тут переважно араби працюють. Ну і ще негри. По вiсiм–десять років працюють, нормально співіснуємо, — ділиться Саша. — Алжир, Сирія — Африка, Африка словом. І люди в Україні змінилися — десять років тому суцільний расизм був. А зараз — бізнес іде, торгівля не припиняється, і до міграції тут ніхто не готується».

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>