Неймовірно, але черкаські краєзнавці, котрі вели розкопки у кургані біля села Нетеребка Корсунь–Шевченківського району, таки досягли результату. І це при тому, що курган чорні археологи вже давно «просвердлили» буровими установками з усіх боків і на різну глибину. За словами завідуючої відділом археології Черкаського краєзнавчого музею Лариси Сиволап, курган грабували двічі: перший раз у глибокій древності, швидше за все, відразу після поховання, другий — приблизно два роки тому.
«Золоті прикраси пролежали у землі більше 2 тисяч років, і просто дивина, що їх не виявили чорні археологи. На глибині більше трьох метрів ми протягом кількох днів знайшли розправлену золоту гривну (на зразок нашийного браслета) довжиною 55 см і вагою 180 грамів і налобну прикрасу — золоту пластину із рельєфним зображенням крилатих грифонів шириною 8 см», — розповіла «УМ» Лариса Григорівна, котра теж брала участь у розкопках. Жінка каже, на Черкащині й раніше траплялися золоті знахідки, але саме такі вона бачить у своєму житті вперше і «навряд чи коли таке щастя трапиться ще».
Знайдені прикраси виготовлені з золота високої проби. Археологи порівняли їх із сучасним золотом і стверджують, що древні прикраси мають жовтий колір, а теперішні — з червонуватим відтінком. Першу прикрасу знайшли у тій частині кургану, куди чорні археологи не докопалися буквально кілька сантиметрів. Друга була замаскована неподалік від скелета дитини у ямці розміром з тенісний м’ячик і присипана глиною. Лариса Сиволап каже, що таке золото скіфи частіше за все вимінювали на пшеницю у греків, коли торгували з ними. Скіфські прикраси залишаться у фондах Черкаського краєзнавчого музею. Про їхню вартість науковці зможуть повідомити тільки після детального дослідження.
А організували продуктивну експедицію Світлана Бессонова, старший науковий співробітник з Інституту археології НАНУ, відома у Європі спеціаліст із дослідження скіфських пам’яток та старший викладач історичного факультету Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Михайло Сиволап. На розкопках працювали студенти історичного факультету цього вишу. Профінансував розкопки депутат Черкаської обласної ради Петро Євич.
З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>
Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>
Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>
У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>
Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>
До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>
