Погони як усвідомлений вибір

28.07.2011
Погони як усвідомлений вибір

Майбутній офіцер має влучно стріляти.

...«Я, Чумак Тарас Валерійович, вступаю на військову службу й урочисто присягаю Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність...» Скільки вже разів довелося чути завідувачу військової кафедри Національного університету біоресурсів і природокористування (НУБіП) полковнику Анатолію Есаулову з вуст своїх курсантів ці слова, а все одно звикнути не може. А для самих юнаків прийняття присяги (цьогоріч вона відбудеться 30 липня) — то подія на все життя.

 

— Більше 400 курсантів, майбутніх офіцерів запасу, а поки що студентів базового університету та його регіональних підрозділів — ПФ «Кримський агротехнологічний університет», Бережанського і Ніжинського агротехнічних інститутів, які входять до структури НУБіП України, — щойно пройшли офіцерський вишкіл на одному з військових полігонів Чернігівщини, — каже Анатолій Олексійович. — Під керівництвом співробітників нашої військової кафедри та досвідчених інструкторів 1–ї окремої гвардійської танкової бригади 8–го армійського корпусу сухопутних військ вони набули військових спеціальностей командирів механізованого, танкового, автомобільного взводів, заступника командира з озброєння, інженера з електроспецобладнання, офіцерів ветеринарної служби». І хай вас не дивує наявність у цьому списку останніх: сьогодні у Збройних Силах України, на замовлення яких і готують кадрових офіцерів ветслужби, та в силових структурах «служать» чимало братів наших менших, які потребують догляду й турботи...

Військова кафедра НУБіП України, яка за час свого існування випустила понад 20 тисяч офіцерів запасу, на сьогодні має одну з найкращих навчальних баз для підготовки офіцерів запасу танкових і механізованих підрозділів. Та й викладацький колектив досвідчений: кандидати наук полковники Анатолій Есаулов, Валерій Якубов, багато офіцерів, зокрема полковники Михайло Біша, Леонід Береговський, Олександр Гаманович, пройшли горнило Афганістану та інших гарячих точок, Валерій Бобко — колишній офіцер Укрбату, який виконував миротворчу місію в Іраку. Тож усі вони мають за плечима чималий бойовий досвід, який і передають курсантам. Ця кафедра, з одного боку, типова, а з іншого — її колектив навіть у найскладніші часи реформування українського війська зумів зберегти матеріально–технічну базу і докладає зараз великих зусиль для її зміцнення. До речі, студентів, які бажають опановувати ази військової професії, більш ніж досить.

Гончарівський полігон — не маленький: на майже 25 тисячах гектарів є де розвернутися. І поки на танкодромі ревіли мотори Т–64 і бойових машин піхоти, які водили нинішні курсанти, на іншому його кінці постійно проходили стрільби з усіх видів стрілецької зброї. Загалом курсанти пройшли курс молодого бійця, вогневу, тактичну, тактико–спеціальну, інженерну, топографічну підготовку. За діями своїх студентів особисто спостерігав ректор університету академік Дмитро Мельничук, який одного дня завітав у частину і залишився задоволений побаченим. Питанню підготовки офіцерів запасу він приділяє особливу увагу. Саме його турботами військова кафедра свого часу вціліла від розформування.

Закінчилися польові збори ротним тактичним навчанням. Тож «новоспечені» молодші лейтенанти запасу набули найнеобхідніших знань військової професії, а дехто виявив серйозне бажання обрати професію військового справою життя. Як це зробив один з минулорічних курсантів: закінчивши навчання в університеті, він продовжує кадрову службу в цій військовій частині на посаді командира механізованого взводу і веде теоретичні та практичні заняття з нинішніми курсантами.

— Мріяти можна років до шістнадцяти, поки ти ще під батьківським крилом, — вважає минулорічний студент факультету садово–паркового господарства та ландшафтної архітектури, а сьогодні молодший лейтенант Максим Максименко. — А коли тобі вже двадцять, то про мрії треба забути на користь усвідомленого вибору. Я його зробив, коли пішов навчатися на кафедру підготовки офіцерів запасу, і обрав нині професію кадрового військового.

Що ж вплинуло на вибір юнака? Ті колектив і атмосфера, які вразили його в цій танковій бригаді. Ну а грошове утримання — це не основний критерій його вибору, хоча хлопець щиро сподівається, що незабаром воно збільшиться...

Олексій ХОНДА

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>