Харківський лісоповал

27.07.2011
Харківський лісоповал

Нищити Лісопарк ніби ніхто на дозволяв, але й забороняти ніхто не збирається. (Фото «Зеленого фронту».)

Харківський Лісопарк, що прославився минулого літа боротьбою «Зеленого фронту» проти наскрізної дороги, і далі тане мов пломбір на пекельному сонці. Тепер дерева нищать партизанські набіги нелегальних лісорубів, монтаж неймовірно дорогих атракціонів і плани елітних забудовників. У хід пішло навіть маніпулювання громадською свідомістю через спробу очорнити репутацію найпослідовніших захисників лісу.

 

Відкриття другого «фронту»

У харківського «Зеленого фронту», що прославився минулого року запеклою боротьбою проти прокладання в Лісопарку дороги, несподівано з’явився клон. Тобто структура з точнісінько такою ж назвою. Формальна різниця між ними лише в одному слові — справжній «Зелений фронт» називається громадською організацією, а його двійник — рухом. Що ж стосується їхнього функціонального призначення, то тут відмінність просто радикальна, бо перший виник як захисник багатостраждального лісового масиву, а другий створювали заради його знищення і, найвірогідніше, для цинічної дискредитації справжнього «Зеленого фронту».

Останній висновок автоматично напрошується з інформації, поширеної після недавньої сесії міськради. У ній iдеться про те, що депутати більшістю голосів виділили майже 30 гектарів Лісопарку згаданому громадському руху з екологічним брендом. Тобто у харків’ян, не обізнаних iз деталями цієї оборудки, могло дійсно скластися враження, що в суспільстві, де все купується і продається, не встояли перед майновою спокусою навіть активісти з репутацією непохитних борців за інтереси міської громади.

Аби позбутися тіні на власному іміджі, справжній «Зелений фронт» напередодні сесії провів роз’яснювальну прес–конференцію і вийшов на пікет перед початком депутатського засідання. «Наша організація — не юридична особа, ми не займаємося комерційною діяльністю, — сказала координатор «Зеленого фронту» Вікторія Кравченко. — Саме тому передача землі нам неможлива в принципі. Зареєструвавши ж в управлінні юстиції структуру з подібною назвою, влада намагається дискредитувати громадський рух, що чинить спротив знищенню зелених насаджень міста».

Але з протестом не склалося через заборону суду на його проведення. Того дня вийти до парадного під’їзду Будинку рад планували і комуністи, що активно борються проти монтажу на майдані Конституції пам’ятника, спорудженого на честь проголошення в Україні радянської влади. То ж, мовляв, аби протестувальники не пересварилися між собою в пориві емоцій, на мітинги наклали «вето». Не вдалося і депутатам від опозиції переконати колег iз провладної більшості, що «зелені» гектари для громадського руху з провокаційною назвою виділяти не зовсім коректно. Проте землю таки виділили. Причому з користю... для іміджу харківського гольф–клубу.

Рiч у тiм, що на майже 30–гектарний шматок міського лісу позаминулого року претендувала фірма «Форс С», яка мала намір розширити за рахунок Лісопарку своє гольфове господарство. Проти цих планів рішуче виступили жителі селища П’ятихатки, побоюючись, що нове поле з лунками перекриє їм доступ до лісового масиву. У цьому протистоянні неабияк постраждав імідж відомого харківського бізнесмена та мецената, власника гольф–клубу, а нині ще й заступника голови облдержадміністрації Юрія Сапронова. Питання, як далі підприємці вирішуватимуть проблему з незгодою П’ятихаток, хоч і втратило на деякий час свою гостроту, проте не перестало бути актуальним. І ось нарешті стало відомо, що «Форс С» добровільно відмовилася від спірного шматка лісу і розвиватиме далі гольф–клуб у протилежному від Лісопарку напрямку. Для цього на згаданій сесії депутати виділили підприємцям від спорту ділянку площею майже 31 гектар за рахунок земель житлової і цивільної забудови. А той наділ, через який виник конфлікт iз П’ятихатками, якраз і дістався новому «Зеленому фронту». «Вважаю за потрібне підкреслити, — повідомив директор гольф–клубу, депутат Харківської міськради Євген Бабич, — що Superior Golf Club (повна назва гольф–клубу. — Авт.) є прикладом соціально відповідального бізнесу. Саме тому, враховуючи суспільну думку селища П’ятихатки, яке було проти розширення гольф–клубу за рахунок Лісопарку, «Форс С» відмовилася від оренди земель рекреаційного призначення. На сесії було прийнято рішення про передачу «Форс С» в оренду земельної ділянки площею 30,799 гектарів за рахунок земель житлової і цивільної забудови. Тобто по суті сесія дозволила дорізати до існуючого поля 1,929 гектарів міської землі на кордоні з обласною».

Результат цієї багатоходової гри виявився напрочуд «плідним». Депутати з провладної більшості покращили імідж високого начальства, підмочили репутацію своїх давніх екологічних опонентів і, що цікаво, той саме ліс знову пустили під сокиру. Тобто одним пострілом вбили навіть не двох, а одразу трьох зайців. Суть же самої проблеми від початку полягала не в тому, хто саме володіє правом зрубати дерева, а в тому, що Лісопарк служить місту природними легенями і нищити його вкрай недоцільно. Проте дерева тут, схоже, рубатимуть і надалі. «Чому виділення землі у цьому лісі є злочином? Тому що, на жаль, Лісопарк і понині не має статусу рекреаційної зони, — каже Вікторія Кравченко. — Ми передбачаємо, що його кордони не окреслюються свідомо. Саме тому будівельні паркани тут постійно ростуть, мов гриби після дощу».

Набіги «партизанів» iз сокирами

Окрім того, що міські депутати регулярно виділяють землю Лісопарку під будівництво котеджів та спортивно–розважальних закладів, на території зеленого масиву з весни активізувалися ще й «партизани» з бензопилами. Так представники «Зеленого фронту» називають лісових браконьєрів, які похапцем, таємно, але мало не щодня вивозять звідси по кілька столітніх абсолютно здорових дерев. Інтерес у них винятково економічний. Як пояснили екологи, лише один куб могутнього ясеня на ринку деревини коштує від 1000—1500 гривень, а в одному такому красені не менше п’яти кубів.

Хто ці люди і хто їм дозволив нищити ліс, захисникам природи з’ясувати не вдалося. «Партизани» документів не показують, міліція хоч і виїздить на виклик «зелених», проте реальних результатів від таких приїздів немає, а державні екологічні служби вперто відмовляються давати з цього приводу коментарі, які б свідчили про обізнаність чиновників із цією справою або їхнє бажання вирішити проблему. Саме тому в активістів «Зеленого фронту» склалося враження, що на цю «партизанщину» ніхто офіційного дозволу не давав, але й забороняти її ніхто не збирається. Мовляв, що зумієте, хлопці, напиляти, те й ваше. То ж часу хлопці не гають, відбираючи лише цінні породи і оминаючи старі дерева, відмічені лісгоспом для вирубки. «Ми намагаємося протистояти цій варварській вирубці, — каже заступник голови «Зеленого фронту» Олег Перегон. — Пишемо скарги, намагаємося залучати міліцію. У більшості робітників, які займаються вирубкою, немає взагалі жодних документів. Біда й у тому, що міліція навіть не знає, які документи мають бути. Тому злочини проти природи залишаються непокараними».

Жахи замовляли?

Уже кілька місяців поспіль у харківському Центральному парку відпочинку імені М. Горького, що прилягає до багатостраждального Лісопарку, триває грандіозна реконструкція. Комунальники тут демонтували старі атракціони і готують майданчики для спорудження нових. Вартість проекту — 20 мільйонів євро(!), що за згодою депутатів будуть позичені в одному з комерційних банків. На яких саме умовах, під заставу якого майна місто позичає гроші для золотих «гойдалок», — таємниця, покрита мороком. «Те, що стосується коштів, які всіх дуже цікавлять, — туманно прокоментував ситуацію мер Геннадій Кернес, — то ці кошти будуть направлені за цільовим призначенням». Відомо тільки те, що поручителем кредиту для оновленого парку виступає Харківський метрополітен, адміністрація якого постійно скаржиться на фінансові біди, регулярно підвищуючи городянам плату за проїзд. Тож чи по кишені місту подібна розкіш?

Грандіозні складові майбутнього «Діснейленду» заслуговують окремої історії. Скажімо за інформацією порталу «Наші гроші», тендер на поставку і монтаж у парку імені М.Горького «Будинку жахів» виграла американська фірма Pale Night Production. Вартість цього проекту — 770 тисяч доларів, або 6,16 мільйона гривень. Для більш точного сприйняття цієї суми портал навів просто вбивчу для харківських чиновників цифру. Виявляється обсяг фінансування лише тільки «Будинку жахів» складає третину річного (!) плану розвитку освіти в Харкові. Подібних же атракціонів у плані нового парку набереться з десяток.

А той факт, що на ідею реалізації фантастичного проекту мерії буде принесене в жертву не одне дерево, не викликає жодного сумніву. В iнтернеті вже гуляють знімки «зачистки» території від зелених насаджень, а днями екологічна група «Печеніги» розповсюдила й узагалі сумну інформацію. За даними екологів, під час прокладання нових комунікацій, найвірогідніше, була пошкоджена каштанова алея вздовж центрального входу парку. «Канави прориті з обох сторін кожного ряду каштанів, — запевняють екологи. — Це дозволяє стверджувати про повне знищення поверхневої кореневої системи дерев, що тотожно їхній загибелі. Каштани поки що зелені лише завдяки накопиченим речовинам та волозі».

Усього ж із травня 2010 року, за даними «Печенігів», у Харкові було знищено майже 4,5 тисячі дерев.

  • Тече вода, тече брудна

    Більш як двадцять років триває екологічна сага про забруднення території на кордоні Молдови (Сороки) й України (Цекинівка, Ямпільський район ) через річку Дністер. І весь цей час — лише перемовини, передмови й постскриптуми. А тим часом зношена труба промислових відходів завдовжки 6,2 км через Дністер продовжує забруднювати басейн річки як на території Вінниччини, так і нижче за течією — в Одеській області. >>

  • Сміттєві війни

    Найчастіше ущерть переповнені сміттєві звалища в Україні гниють десятиліттями через відсутність коштів на їх впорядкування. Але в Люботині, де полігон твердих побутових відходів (ТПВ) скоро дійде до будинків містян, сталася нетипова як для вітчизняних реалій історія. >>

  • Колекція, що пастки плете

    У нашому світі мешкає приблизно 40-45 тисяч видів павуків, а їхня кількість така велика, що кожна людина на відстані п’яти метрів біля себе знайде цю істоту. Науковці вивчають унікальні властивості павутини та, ґрунтуючись на дослідженнях, розробляють надміцні волокна чи біоматеріал, на якому зможуть вирощувати людську шкіру. >>

  • У ліс ходити — ліс любити

    Перший фестиваль шкільних лісництв відбувся на Черкащині. Участь у ньому взяли десять команд, по одній від кожного лісгоспу. Під час фестивалю школярі, а всі команди прибули у спеціальній формі, придбаній лісництвами, наввипередки демонстрували свою любов та шану до лісу. >>

  • Епідемія пожеж може повторитися

    Пожежі торф’яників були однією з головних тем упродовж тривалого часу для значної частини українців. Благо, забруднене повітря, яке перевищувало навіть у деяких районах столиці норму в 6 разів (зрозуміло, у навколокиївських епіцентрах загорань ситуація була ще гіршою), почало приходити в норму. >>