Криза — святу не завада

22.07.2011

Бельгія вчора урочисто відсвяткувала 180–ту річницю державності. 21 липня 1831 року, після перемоги Бельгійської революції за здобуття незалежності від Нідерландів, перший король бельгійців, колишній офіцер російської армії Леопольд Сакс–Кобург–Готський склав присягу на вірність конституції королівства. Цей день прийнято вважати датою заснування Бельгійської держави.

Святкування відбувалося на тлі поглиблення розбіжностей між голландомовною північчю і франкомовним півднем Бельгії та глибокої політичної кризи в країні, яка, нагадаємо, останні 15 місяців живе без повноцінного уряду, що є абсолютним світовим рекордом. «Політична криза у Бельгії може підірвати позиції королівства в єдиній Європі та завдати збитків процесу європейської інтеграції», — попередив у телезверненні до народу з нагоди свята король бельгійців Альберт Другий.

Бельгія значить для Європи дуже багато, адже у Брюсселі розташовані керівні органи Європейського Союзу та штаб–квартира НАТО. Столицю Бельгії недарма називають і столицею Європи. У повоєнні роки Бельгія стала однією з шести країн—засновниць Європейського об’єднання вугілля і сталі. 1957 року воно трансформувалося в Європейське економічне співтовариство, на базі якого згодом був створений Європейський Союз. Вважається, що саме складена з двох різних етнічних груп Бельгія і була моделлю для будівництва ЄС.

Хоча в Бельгії не вщухають розмови про кризу, насправді такої кризи можна побажати кожній країні. Так, немає постійного уряду. Але й так званий тимчасовий уряд успішно впорався з головуванням Бельгії в Євросоюзі у другій половині минулого року. В умовах кризи в єврозоні Бельгія демонструє одні з найкращих економічно–фінансових показників порівняно з іншими державами, де в обігу перебуває євро. Минулого тижня тимчасовий уряд оголосив про зниження прогнозу дефіциту бюджету в цьому році з 3,6 до 3,3 відсотка, що з великим оптимізмом сприйняла Єврокомісія. Можливо, в Бельгії зовсім і не криза, а унікальний у світовій практиці експеримент, коли уряд створюють не політики, а фахівці своєї справи. І, судячи з усього, експеримент цілком успішний.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>