Під час електронного вступу більшість абітурієнтів зіткнулися із численними труднощами. (Фото Івана ГАВРИЛЯКА.)
Цьогоріч уперше в Україні апробується електронна подача документів. Одні фахівці радять не ризикувати і нести документи в приймальну комісію особисто, водночас міністр освіти Дмитро Табачник запевняє, що «система працює нормально». І додає: «Не помиляється той, хто нічого не робить». «УМ» вирішила дізнатися, якi труднощі найчастіше виникають під час електронної реєстрації.
«Насправді це дуже зручно — не виходячи з власної квартири, подати документи у кілька вишів, — каже «УМ» цьогорічний випускник Богдан Ткаченко. — Я навіть відсканував усі свої документи, але це виявилося непотрібним. Система реєстрації дуже проста — вводиш номер атестата, сертифіката про проходження ЗНО, залишаєш адресу електронної скриньки, куди має прийти підтвердження про вдалу авторизацію і реєстрацію. Коли тебе вже авторизовано, отримуєш так званий «Особистий кабінет» (тобто інтернет–сторінку), і вже там заповнюєш заяву, зазначаєш контактні телефони, вказуєш дату видачі медичної довідки та інші відомості. А от скористатися пільгою на сайті неможливо — довідку про це треба відносити в приймальну комісію особисто. Який же тоді сенс у цій електронній реєстрації?».
Ще один недолік електронної реєстрації — назви вишів у каталозі розташовано так, що повна їх назва... не відкривається. Абітурієнти нарікають, що вдається прочитати, наприклад, тільки «Київський національний університет». А от який це саме університет — імені Тараса Шевченка, харчових технологій, культури і мистецтв чи будівництва і архітектури — невідомо! Проте часто траплялися й інші казуси. Абітурієнти розповідають, що система реєструвала їх навіть у вишах зовсім іншого міста! «Сьогодні я вирішила подати заяву до Харківського університету ім. Каразіна, вибрала напрям «право» і натиснула «подати заяву», — пише обурена абітурієнтка на одному з інтернет–форумів. — А в мене на сторінці написано, що я подала заяву до Київського торговельно–економічного університету на факультет фінансів!!! Я тричі все перевірила, перш ніж заяву подавати!!! І це ви, пане міністр, кажете, що система нормально працює?». Розпач дівчини можна зрозуміти, адже кількість спроб подачі документів обмежена!
Також у системі «Електронний вступ 2011» передбачено, що вона має автоматично відстежувати кількість поданих заяв до ВНЗ (нагадаємо, цьогоріч абітурієнт може подати документи до п’яти університетів на три факультети в кожному). Але це теоретично. На ділі відслідкувати, скільки разів абітурієнт подав документи особисто, а скільки «електронкою», система не спроможна. Тому деякі абітурієнти хваляться, що вже подали документи щонайменше 20 разів! Водночас декому взагалі не вдалося зареєструватися жодного разу — система видає помилки або пише «невдала спроба реєстрації».
У цілому, в системі електронного вступу, яка апробується цьогоріч експериментально, стільки недопрацювань, що голова Центру освітнього моніторингу Павло Полянський радить абітурієнтам особисто подавати документи в паперовій формі. Як пояснив він на нещодавній прес–конференції, ще тиждень тому лише 10 відсотків ВНЗ України були готові для прийому документів в електронному вигляді і навряд чи ситуація кардинально змінилася протягом останніх днів. Крім того, Полянський зазначив, що електронна подача документів не внормована законодавчо, громадські організації навіть подали відповідний судовий позов щодо її функціонування. Також детально не прописані всі моменти, пов’язані з електронною подачею документів, наприклад терміни, упродовж яких приймальні комісії повинні повідомляти вступнику про реєстрацію його електронної форми, а це може мати для абітурієнта негативні наслідки...
* Деяких ВНЗ узагалі немає в списку електронного вступу (як пояснюють у Міносвіти, це пов’язано з тим, що не всі навчальні заклади вчасно посприяли своєчасній подачі даних або не виконали інших необхідних для підключення умов). Тому в ці виші доведеться подавати документи тільки в паперовому вигляді.
* З усіх питань, які виникають під час електронної подачі документів, можна проконсультуватися з фахівцями за адресою http://osvita.com/uk/publications/22–06–2011/1308754200/ або за номером «гарячої лінії» (044) 486–20–37.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
