У Польщі, яка з 1 липня головує в Євросоюзі, восени відбудуться парламентські вибори. Як повідомив на прес–конференції президент Броніслав Коморовський, попередньо він планує призначити голосування на 9 жовтня, хоча остаточну дату буде оголошено на початку серпня. Згідно з опитуваннями громадської думки, найбільший рейтинг наразі має правляча правоцентристська партія «Громадянська платформа» на чолі з прем’єр–міністром Дональдом Туском, яку підтримують від 34 до 48 відсотків виборців. Якщо «ГП» здобуде перемогу на виборах, Туск може стати першим iз часу повалення в Польщі комунізму партійним лідером, який виборе другий поспіль прем’єрський термін. Попри те, що всередині країни до нього немало закидів, і польські, і європейські аналітики сходяться на думці, що Туск майже безболісно провів Польщу через світову економічну кризу.
Якщо спершу в Брюсселі та інших центрах ухвалення європейських рішень Польщу сприймали лише як «політичну частину» Європи, то тепер вона набуває дедалі більшої ваги в Євросоюзі. Поляк Єжи Бузек очолює Європарламент, інші політики з–над Вісли обіймають чільні посади в європейських інституціях. Польща є найбільшим за кількістю населення новим членом ЄС (з 2004 року), тому й отримує від Брюсселя найбільше. Єврокомісія щойно оприлюднила проект нового бюджету ЄС на 2014—2020 роки, в рамках якого впродовж цього періоду Варшава отримає 80 млрд. євро допомоги — найбільше з усіх країн ЄС. Аналітики вважають, що за таких потужних фінансових вливань в економіку Польща до 2020 року за рівнем економічного розвитку зрівняється з Ірландією, яка донедавна вважалася «європейським економічним тигром». Нагадаємо, що впродовж 2007—2013 років Річ Посполита отримає з бюджету ЄС загалом 69 млрд. євро.
Хоч як дивно, але економічний розвиток країни супроводжується зростанням сепаратистських настроїв. Це передусім стосується Сілезії (у Польщі цей історичний регіон має назву Шльонськ). Місцеві мешканці, які мають дещо відмінні від решти країни історичне минуле, етнічне походження та говірку, прагнуть добитися до 2020 року автономії Верхньої Сілезії. Минулої неділі ініціативні групи провели в двох місцевостях Сілезії пробний плебісцит, із 1300 учасників якого 98 відсотків висловилися за автономію в рамках Польської держави. Тепер ініціатори референдуму вимагатимуть від центральної влади провести одночасно з парламентськими виборами загальнонаціональний референдум про автономізацію Верхньої Сілезії.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
