Зеленський перевірив будівництво фортифікацій на Сумщині
Зеленський відвідав розташування 117-ї окремої бригади територіальної оборони на Сумщині, а також ознайомився з будівництвом фортифікаційних споруд біля міста Суми. >>
Здавалося, нинішній склад Конституційного Суду не зможе здивувати українську громадськість. Після рішень про коаліцію «тушок» і скасування політреформи–2004 мало хто сподівався, що КС зможе ухвалити вердикт, який ішов би врозріз із політикою влади. Проте Конституційний Суд усе–таки «забракував» одну з ініціатив Партії регіонів — визнав неконституційним положення закону про увічнення Перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні, яке передбачало офіційне вивішування червоних прапорів поряд із Державним стягом на щоглах, будинках і флагштоках. Хоча можна припустити, що це рішення КС також санкціоноване з Банкової і грає в системі «стримувань та противаг». Недарма ж Президент Янукович так довго зволікав із підписанням скандального закону і зробив це вже після 9 травня.
«Червоний прапор скасовано», — радо повідомив у своєму блозі минулої п’ятниці лідер Української народної партії Юрій Костенко, який був автором подання до КС. Положення закону про червоні прапори — шостий абзац другої статті —перекреслили як таке, що суперечить порядку використання державного прапора. Тобто КС не давав характеристику самим червоним прапорам, а лише аналізував, чи можна їх використовувати поряд із синьо–жовтими. Суд наголосив, що Основний закон встановлює чіткий перелік державних символів, і червоний прапор до цього переліку не входить. «Державні символи є підтвердженням факту існування держави, її суверенітету та спрямовані на зміцнення її авторитету, зокрема під час проведення урочистих заходів та офіційних церемоній. Держава встановлює порядок використання державних символів та належну систему їх правового захисту, за яких забезпечується повага та гідне ставлення до державних символів», — зазначив КС у своєму вердикті.
Народні депутати, ухвалюючи закон про червоні прапори, втрутилися в порядок використання синьо–жовтого прапора. Зокрема, Конституційний Суд звернув увагу на 20–ту статтю Основного закону: «Опис державних символів України та порядок їх використання встановлюються законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради». А за вивішування прапора Перемоги голосувало не 300, а 260 нардепів.
При цьому КС залишив у законодавчому полі 5–й абзац 2–ї статті закону, який дозволяє «суспільне використання копій Прапора Перемоги». Дія цього положення стосується, зокрема, й заходів, влаштованих органами влади. Тому колесниченки та костусєви таки зберігатимуть можливість маніфестувати під червоними стягами.
Лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок обурився тим, що КС послався на процедурні порушення, а не на «антиконституційність та антидержавність кривавопрапорного дійства». «Суд ухвалив половинчасте рішення», — вважає Тягнибок.
У день проголошення вердикту КС під судом відбулася сутичка пікетників зі «Свободи» та колишнього нардепа від Компартії Юрія Саломатіна, який прийшов із червоним стягом. Націоналісти відібрали й розтоптали полотнище.
Однак КПУ не вгамовується і бере вище. «Ми будемо не тільки наполягати на згадуванні червоних прапорів у Конституції, а й почнемо збір підписів для проведення референдуму, на якому порушимо питання про зміну державної символіки, — заявив нардеп від Компартії Олександр Голуб в інтерв’ю газеті «Коммєрсант–Україна». — Тому що нинішній прапор і тризуб є символами, які націоналісти скомпрометували».
Зеленський відвідав розташування 117-ї окремої бригади територіальної оборони на Сумщині, а також ознайомився з будівництвом фортифікаційних споруд біля міста Суми. >>
Це не нова сентенція: криза — дитя війни. >>
Теракт у підмосковному концертному залі «Крокус Сіті Хол» 22 березня 2024 року став наймасштабнішим актом тероризму після історії з виставою «Норд-Ост», коли загинули 170 людей, включно з десятками нападників. >>
Інформаційні стрічки третього року великої війни регулярно повідомляють про нові ядерні загрози та нові хвилі російських навколоядерних фейків. >>
Президент Зеленський призначив голову Служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка на посаду секретаря Ради національної безпеки й оборони. Перед тим він звільнив з цієї посади Олексія Данілова. >>
Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель вважає беззаперечними воєнними злочинами останні російські ракетні атаки по Україні. >>