Усі — на пікнік!

25.05.2011

Загнані у стіни офісів, квартир і будинків, ми хоча б на пару годин намагаємося вислизнути з повсякденної рутини на природу і вдихнути не лише свіжого повітря, а й запах справжнього диму, та скуштувати м’яса, приготованого на залишках живого вогню. «На шашлик» — ці слова мають якийсь магічний вплив на всіх, незалежно від віку і статі. А щоб усiлякi гастрономічні прикрощі не зіпсували свята виходу на природу, дослухаємося до порад бувалих людей.

 

Якщо хочеш зробити приємне друзям і знайомим — шашлик обов’язково вдасться, вважає директор приватного підприємства Сергій Нєміро. Було б м’ясо. Щоправда, бажано не морожене. «Професіонали переконують, що справжній шашлик готують iз баранини, а все решта — просто м’ясо, підсмажене на вуглинах, — каже Сергій Анатолійович. — Я пам’ятаю смак шашликів iз баранини ще з дитинства, коли з батьками 9 років жив у Казахстані (біля Семипалатинська батько проходив військову службу). Але власноруч готую свинину. Моя технологія приготування шашлика така: взяли м’якоть задньої частини, обмили, нарізали шматками розміром десь зо дві сірникові коробки, поклали у каструлю, посолили, поперчили, додали інші спеції, нарізану ріпчасту цибулю, яблучний оцет (можна замінити соком лимона), трохи мінеральної води — і все ретельно перемішали. Потім закрили кришкою і поставили у холодильник на 2—3 години. Пропорції на 1 кг м’яса приблизно такі: 4—5 цибулин середнього розміру, 1,5—2 столові ложки яблучного оцту, десь 100 грамiв мінеральної води (я беру «Миргородську»). Спеції беремо, орієнтуючись на власні смаки (їх зараз стільки — кожен знайде щось своє).

Дехто з шашликознавців пропагує рецепт, подібний до попереднього, але без додавання оцту чи будь–якої іншої кислоти. Натомість мінеральною водою радять заливати м’ясо по вінця і витримувати його лише годину.

Якщо ви хочете спробувати екзотичніший шаш­лик (інколи його називають «шашлик по–пекінськи»), замаринуйте невеликі шматки м’яса (1 кг свинини, яловичини чи баранини) у такій суміші інгредієнтів: кільця цибулі (150 г), болгарського перцю (200 г), помідора (1 шт.), половина дрібно порізаного кисло–солодкого яблука, соєвий соус та столове біле вино (по 25 г), сіль і перець — за смаком. Але це ще не все. Беремо яйце, збиваємо його з крохмалем (150 г), додаємо у маринад і залишаємо м’ясо у холодильнику настоятися пару годин. Потім нанизуємо на шампури м’ясо, перець і цибулю й готуємо шашлики на мангалі.

Гурмани сміятимуться, але шашлички можна приготувати навіть із сосисок. Особливо актуальна ця імпровізація на тему, коли на природу виїжджаєш iз дітьми, які ігнорують натуральне м’ясо. Але цей рецепт не такий уже й простий. Бо, крім шматків сосисок (по 3— 4 см), на невеликі шампури нанизуватимемо розмочений чорнослив без кісточок, загорнутий у смужки бекону (тонко порізаного сала з прорістю).

Найдієтичнішим вважається шашлик iз курячого філе, якщо його натерти лише приправами: сіллю, перцем, карі. Якщо загорнути шматки промаринованої курятини у той самий бекон — вони не будуть сухими, але відразу стануть калорійнішими.

 

РЕЦЕПТ ВІД ШЕФ–КУХАРЯ

Вірменська простота

Гагік Казарян,
шеф–кухар ресторану «АНІ» (м.Київ):

— Щоб приготувати шашлик iз баранини по–вірменськи, можна взяти поперекову чи спинно–лопаткову частину, задню; особливо смачною страва буде зі стегна або реберець, на яких м’ясо ніжне і соковите. Мудрувати з маринадом не потрібно — його пречудово замінять сіль і чорний мелений перець. Поперчили–посолили м’ясо — і відразу відправляйте його на мангал. Над розжареним вугіллям шашлик готуємо 20—25 хвилин (запам’ятайте, чим довше шашлик на вогні, тим сухішим стає м’ясо). Якщо шашлик досить часто повертати, не потрібно його навіть обприскувати водою, — він не підгорить.

Також раджу на шампурах підсмажити кружальця картоплi (завтовшки 1 см), які, перш нiж нанизати, треба також посолити і поперчити. Ще нарізаємо кільцями цибулю та зелень і все змішуємо разом. Перед подачею шашлик знімаємо з шампура і подаємо на тарілці з картоплею, зеленню і цибулею.

На одну порцію потрібно 350 г баранини (биток на ребрі), 300 г картоплі, 30 г ріпчатої цибулі, зелень (базилік і петрушка), сіль і чорний мелений перець за смаком.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>