Крос у Канни

11.05.2011
Крос у Канни

Погляд на французькі Канни через «Пальмову гiлку». (Фото Рейтер.)

До конкурсної програми Каннського кінофестивалю, який починається сьогодні, пробилася українська короткометражка «Крос» 29–річного режисера Марини Вроди. Власне, це копродукція України та Франції, і половину з бюджету стрічки (а загалом він склав лишень 3,5 тисячі євро) режисер виклала зі своєї кишені. Це третій випадок, коли українська стрічка проходить ретельний і часто вельми суб’єктивний каннський відбір.

Марині Вроді і самій важко описати словами свою стрічку. Це фільм про те, як діти біжать у школі крос. «Я розповідаю, як ми його бігли і як усі діти ще бігатимуть... Це така поетична штука, яку важко перекладати: є якісь внутрішні рухи, а є — зовнішні, і цей стик мені дуже подобався», — каже режисер в інтерв’ю радіо «Свобода». Зйомки проходили минулого вересня і тривали менше тижня, актори непрофесійні — словом, авторка намагалася «пробігти крос» з якомога меншими фінансовими витратами. Вочевидь це їй вдалося, адже з понад півтори тисячі короткометражних робіт до конкурсного показу відібрано дев’ять, зокрема і стрічку Марини Вроди.

Нагадаємо, що на конкурсному майданчику в Каннах у категорії «короткого метра» український режисер Ігор Стрембіцький виступив зі стрічкою «Подорожні» і переміг. Було це, щоправда, аж шість років тому. Минулоріч було представлено повнометражний фільм Сергія Лозниці «Щастя моє» (створений за співучасті Німеччини та Голландії). Проте успіху він не мав. «Крос» — це за весь час третє українське «пряме влучення» в конкурсну програму.

Водночас українська присутність у Каннах розширилася, але поза межами конкурсу. На кіноринку буде презентовано два проекти — «Закохані у Київ» та «ROK’ M’ BALL». Про це напередодні розповів журналістам у Києві президент Української кінофундації Андрій Халпахчі.

«Закохані у Київ» — це кіноальманах, складений iз восьми короткометражок молодих режисерів. Він створений за аналогією з відомими стрічками–«аплікаціями» «Париж, я люблю тебе» та «Нью–Йорк, я люблю тебе». Як розповів піар–менеджер проекту Микола Базанов, зацікавленість до «Закоханих у Київ» виявили організатори міжнародних кінофестивалів у Берліні та Лос–Анджелесі.

Щодо «ROK’ M’ BALL», то це картина Дмитра Приходька в дусі «лайф–сторі» про десятирічного хлопчину Діму, який залишився без батьків і марить футболом. Мрії хлопця сконцентровані в одному дні: знайти батька хоча б на час складання іспиту в футбольній школі. Саундтрек до фільму записав гурт «І Друг Мой Грузовік», а в чільній ролі знявся польський актор Томаш Собчак. «ROK’ M’ BALL» продубльовано українською, польською, російською та англійською мовами, себто продюсерська група бачить для нього широке прокатне майбутнє. Як запевнив продюсер Максим Онопрієнко, восени українці побачать стрічку в кінотеатрах.

Цього року наш національний павільйон у «Віллаж Інтернасьйональ» виходить за рамки суто представницьких функцій, стверджують в Українській кінофундації: під одним дахом працюватимуть представники дистриб’юторських та продакшн–компаній, режисери, продюсери. Відбудеться презентація проектів, об’єднаних наз­вою «Нове українське кіно», — це вісім стрічок різних режисерів. А 17 травня на Каннському кіноринку — День Параджанова, в рамках якого заплановано, зокрема, показ фільму «Параджанов» (про нього минулого місяця писала «УМ»), який представлятимуть Серж Аведікян та Олена Фетисова.

За словами пана Халпахчі, фундація планує в Каннах підписати угоду між Україною та Францією про спільне кіновиробництво. «Це дасть рівну можливість Україні знімати фільми у Франції й навпаки», — каже Андрій Халпахчі, зауважуючи, що про конкретні фільми і гроші наразі не йдеться. Так би мовити, протокол про наміри, які збудуться тільки в разі, якщо в нашій країні існуватиме відповідне законодавство. А от про інші кошти — вартість презентації України на Каннському кіноринку — пан Халпахчі згадав. Цього року, каже, «вклалися» в 50 тисяч євро (лише оренда павільйону коштує 20 тисяч), бо зекономили на урочистій вечірці: «Минулого року в нас співала Камалія, а тепер української вечірки не буде, але все ж таки буде горілка».

 

ГОЛОВНИЙ МАЙДАНЧИК

Борці за «Пальмову гілку»

До основної програми 64–го Каннського фестивалю потрапили лише 19 повнометражних стрічок, серед яких переважають європейські. За очі та серця журі, очолюваного відомим американським актором Робертом де Ніро, боротимуться, наприклад, кінодрами живих класиків — Педро Альмадовара («Шкіра, в якій я живу») та Ларса фон Трієра («Меланхолія»). Заінтригували кінокритиків і конкурсні пропозиції від Нанні Моретті («У нас є Папа» — про психологічні штучки ветерана Мішеля Пікколі, обраного Папою Римським) та Алена Кавальє «Патер» iз Вінсентом Ліндоном у головній ролі. «Голлівудці» представлять тільки один фільм — «Дерево життя» (реж.Терренс Малік) про зростання хлопчака Джека, якого грають Шон Пенн та Бред Пітт. Кінематограф Близького Сходу презентує ізраїльський режисер Йосеф Седар стрічкою «Примітка». Вона про боротьбу вчених Єврейського університету в Єрусалимі, батька та сина, котрі претендують на одну премію. А від Японських островів цього разу в конкурсі Канн два фільми — бойовик «Харакірі. Смерть самурая» (Такасі Міїке) та стрічка Наомі Кавасе, назву якої та сюжет до сьогодні тримають у таємниці. Цікаво, що «Смерть самурая» знято на базі однойменного фільму Масакі Кобаяші, який 1962 року отримав на цьому ж кінофестивалі спеціальний приз. Щодо пострадянської Європи, то в конкурсному листі лише один фільм — румуна Раду Міхайляну «Джерело для жінок».

Відкриватиме сьогодні фестиваль картина Вуді Аллена «Опівночі в Парижі», в якій епізодичну роль зіграла дружина нинішнього французького президента Ніколя Саркозі — Карла Бруні.

Ведучою фестивалю призначено зірку «Безславних покидьків» — молоду актрису Мелані Лоран.

Журі «Особливого погляду» очолить талановитий і експресивний сербський режисер Емір Кустуриця.