Арія московських гостей

27.04.2011
Арія московських гостей

По кому подзвін? (Московський патріарх Кирил, російський президент Медведєв, блаженніший Володимир (Сабодан) і Президент України Янукович). (Фото Рейтер.)

Минулої ночі, а саме о 01.23, Україна схилила голову в жалобі за жертвами атомної катастрофи. Вшановували «і мертвих, і живих, і ненароджених», адже попіл найбільшої у світі атомної катастрофи і досі стукає в груди України, і жоден учений на землі не знає з певністю, якою бідою може надалі озватися злощасна ЧАЕС.

І як це не жахливо, але минула ніч і весь учорашній день пройшли не так під знаком пам’яті, як під знаком великої політики, вдягненої в жалобні шати.

Ще за день до чорнобильських роковин головним героєм телесюжетів і головним ньюзмейкером став заїж­джий священик — предстоятель Російської православної церкви Кирил. Далася взнаки пасіонарність нинішньої влади до однієї конфесії — УПЦ Московського патріархату. Позаяк блаженнійший Володимир (Сабодан) у силу хвороби та статусу не міг перебрати на себе увагу телекамер, а предстоятелі інших українських конфесій були свідомо відправлені на другий план, головним молільником за упокій душ чорнобильських жертв став іноземний священик — московський патріарх Кирил. Саме з його служби в дарницькому храмовому комплексі архістратига Михаїла (де встановлено пам’ятник ліквідаторам) почався телеранок для багатьох мешканців України. Росія хоч не такою страшною мірою, як Україна, але теж постраждала від аварії на ЧАЕС, проте на частково уражені території своєї батьківщини владика РПЦ чомусь не поїхав, а майже дві доби провів у сусідній країні. І саме він, ієрарх Російської церкви, був пожалуваний честю відслужити панахиду в епіцентрі подій — у єдиній, Свято–Іллінській, церкві, що існує в 30–кілометровій зоні. Чи варто казати, що в церковці, куди заледве вміщається півсотні людей, простих вірян на ту панахиду не пустили, бо до храму прийшли головні православні — Віктор Янукович та Дмитро Медведєв.

Президента ще однієї країни, яка натерпілася від Чорнобиля, — Білорусі — офіційний Київ для годиться запрошував на відзначення роковин. Проте, враховуючи майже конфліктні взаємини між Олександром Лукашенком та дуетом російських лідерів, відмова білоруського президента була прогнозованою. У великодній понеділок через державну інформагенцію БелПАН Мінськ повідомив: Олександр Лукашенко візиту в Україну не планує, «глава держави працюватиме в Гомельській області, як це щороку в нас традиційно відбувається». «Працюватиме» в даному разі означає «відвідуватиме» радіаційно уражені білоруські землі.

Дмитро Медведєв цього разу прилетів просто в Чорнобиль, оминувши Київ. Похристосувався з Януковичем. І, як завжди, виявив дивовижну здатність затьмарити собою удвічі вищого українського Президента. І знов–таки, як завжди, очільник РФ прибув не тільки для того, щоб відбути разом сумні роковини, покласти квіти до меморіалу, закласти камiнь пiд майбутнiй пам’ятник загиблим чорнобильцям, походити екскурсiєю по зонi. Навіть подія такого масштабу не примусила якщо не відкласти, то хоча би не анонсувати, як це зробила прес–служба Кремля, «робочу зустріч iз Президентом України, на якій буде обговорено питання торговельно–економічної співпраці двох країн... з урахуванням створення Митного союзу». І мертвих пом’янули, ну і про «найболіле» побалакали. Як–то кажуть, «щоб двічі не вставати».

 

ТІЛЬКИ ЦИФРИ

Україна втратила 180 млрд. доларів

Прямі збитки України від чорнобильської трагедії склали 180 млрд. доларів. Про це сказав Прем’єр–міністр Микола Азаров у спеціальному зверненні з нагоди 25–х роковин катастрофи. А експерти радіо «Свобода» наводять ще більшу суму економічних втрат — 250 млрд. доларів.

Нагадаємо, що статус постраждалих від аварії на ЧАЕС отримали 2,2 млн. українців, з них 225 тисяч є ліквідаторами. Із зони відчуження було відселено 27 тисяч сімей. А забрудненою радіонуклідами досі вважають територію у понад 145 тис.кв.км — переважно в Україні, а також у Білорусі та Росії.

  • Анатолiй Александров: Чорнобиль приголомшив мене

    У серпнi 1929 року Київська єдина трудова школа №79 готувалася до нового навчального року. Викладачi юрмилися бiля учительської, весело розглядаючи один одного. То була щаслива серпнева пора, коли тривала вiдпустка налила тiло мiцнiстю та здоров’ям, коли буденна рiч, до якої в серединi року поставишся цiлком серйозно, тепер здатна викликати веселий, нiчим, до речi, не обумовлений смiх. >>

  • Атомний феномен забуття

    Трагедія на Чорнобильській станції сталась у ніч iз 25 на 26 квітня 1986 року. У результаті радіоактивними елементами було забруднено 150 тисяч квадратних кілометрів територій, постраждало близько п’яти мільйонів людей... >>

  • Трофеї Кобзаря

    Великий поет Тарас Григорович Шевченко завжди був на боці знедолених. Співчуття до них, нетерпимість до насильства, жорстокості, несправедливості, приниження людської гідності було властивістю його душі. У цьому плані показовим є і ставлення Кобзаря до «братів наших менших». >>

  • Жіночі обличчя Майдану

    Із перших днів Революції гідності жінки поводилися не менш активно, аніж чоловіки: готували на польовій кухні; допомагали пораненим; носили дрова, шини та бруківку; патрулювали райони Києва. Під час протестів жінки ставали на лінію вогню і пліч-о-опліч iз чоловіками виборювали свободу та можливість жити в європейській демократичній країні. >>

  • Незламний спротив

    «Майдан по-звірячому зачистили. Десятки поранених. Десятки затриманих. Такого Україна ще не бачила», — так о п’ятій ранку депутат Андрій Шевченко повідомив про незаконну акцію силовиків проти учасників Євромайдану. >>

  • 94 дні Гідності

    «Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів», — із цього повідомлення журналіста Мустафи Найєма у «Фейсбуці» два роки тому розпочався Євромайдан. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в кожному обласному центрі країни. >>