Військова політика — відсутність стратегії: внутрішня криза України та нові виклики
Це не нова сентенція: криза — дитя війни. >>
На День Перемоги над офіційними установами по всій Україні поряд із Державним прапором можуть замайоріти червоні стяги. Таку новацію передбачає проект змін до закону про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років, який упритул наблизився до ухвалення в парламенті. Вчора Рада 250 голосами включила цей документ до порядку денного. Фактично, ця кількість голосів і є числом прихильників проекту.
Проти вивішування червоних прапорів виступили лише дві фракції — «БЮТ–Батьківщина» і «НУНС». «Я категоричний противник цього закону, — заявив у коментарі «УМ» депутат від «Нашої України» Володимир В’язівський. — Як ми можемо виховувати нашу молодь, якщо постійно будемо шпортатися на своєму минулому?! Мій дід воював в УПА. Не під польським, не під німецьким, не під радянським — під синьо–жовтим прапором! Мені хочеться, щоб усі закони, які ми ухвалюємо, які стосуються майбутнього чи минулого, допомагали українцям стверджуватися на цій землі (бо де, як не тут?). А ми робимо кроки назад, ідемо в полон Совєцького Союзу», — обурюється нардеп.
«Добре, що фашистської Німеччини більше не існує, але якщо ті прапори вивішувати, перепрошую, на вулицях Львова, то ніякого свята вже не буде! — каже «УМ» нардеп із БЮТ Андрій Шкіль. — Цей проект — політичний. Він породжує конфронтацію в суспільстві. Коли влада не може владарювати — вона бере на озброєння іншу частину латинського прислів’я: розділяє».
Але думка парламентської більшості інакша. «У нас є Прапор Перемоги, люди під цим прапором ішли в бій, не шкодуючи свого життя. Люди, які відстояли свободу нашої країни, хочуть, щоб було вивішено саме Прапор Перемоги», — вважає голова фракції «Регіонів» Олександр Єфремов. При цьому він допустив, що окремі органи самоврядування можуть ухвалити рішення про вивішування інших прапорів, наприклад, у Західній Україні.
Лідер Компартії Петро Симоненко пішов далі й заявив, що люди, які виступають проти запропонованої ідеї, насправді «не хочуть святкувати Перемогу над фашизмом». Симоненко обурений, чому промислово розвинуті області мусять дотувати західні регіони «і чому повинно йти фінансування цих областей на фашистські та профашистські прапори». За логікою Симоненка, «профашистським» прапором є державний — синьо–жовтий, під яким воювали в тому числі загони УПА?..
Як писала «УМ», у законопроекті передбачено, що однією з форм ушанування розгрому фашистської Німеччини має стати «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд із Державним прапором України». Проте в органів влади немає належного запасу копій Прапора Перемоги, а коштів на виготовлення символів у бюджеті не виділено. Тому очевидно, що замість реплік історичного стяга на щоглах вивішуватимуть переважно прапори СРСР. А хто сказав, що вони цього й не хотіли?
Петро Симоненко спрогнозував у кулуарах, що Верховна Рада, можливо, розглядатиме проект на засіданні в середу. Водночас віце–спікер Микола Томенко сказав «УМ», що депутати могли дійти до «прапороносного» проекту вже вчора надвечір.
Це не нова сентенція: криза — дитя війни. >>
Теракт у підмосковному концертному залі «Крокус Сіті Хол» 22 березня 2024 року став наймасштабнішим актом тероризму після історії з виставою «Норд-Ост», коли загинули 170 людей, включно з десятками нападників. >>
Інформаційні стрічки третього року великої війни регулярно повідомляють про нові ядерні загрози та нові хвилі російських навколоядерних фейків. >>
Президент Зеленський призначив голову Служби зовнішньої розвідки Олександра Литвиненка на посаду секретаря Ради національної безпеки й оборони. Перед тим він звільнив з цієї посади Олексія Данілова. >>
Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель вважає беззаперечними воєнними злочинами останні російські ракетні атаки по Україні. >>
Господар Білого дому також закликав Палату представників нарешті ухвалити закон про додаткове фінансування для України, Ізраїлю й Тайваню. >>