Народжені в СРСР розрізняють два присмаки слова «суботник». Перший — молодий ентузіазм, весна, прибирання території навколо заводу, дому, школи, побілені дерева і заметені доріжки, пересмішки з колегами, потім поїдання бутербродів з лікарською ковбасою. Другий — зобов’язайлівка, додатковий робочий день, причому неоплачуваний.

Минулого тижня Прем’єр–міністр Микола Азаров оголосив 16 квітня Всеукраїнський суботник з благоустрою територій. Цього дня вся країна має взятись за мітли і навести лад на подвір’ях власних будинків, вулицях, у скверах та парках. «Я прошу всіх членів уряду власним прикладом долучити до цієї шляхетної справи місцеві громади, трудові колективи, учнівську і студентську молодь», — закликав Прем’єр на минулому засіданні уряду. Заклик голови уряду поки що залишився без відповіді: ніхто з міністрів, принаймні до вчора, публічно не підтвердив своєї участі у «зеленій» толоці. Запит «УМ» до прес–служби Кабміну також лишився без відповіді.

Вдалося лише дізнатися, що урядову директиву вже пустили в усі держустанови, обласні та міські держадміністрації.

«УМ» поцікавилася, як проходитиме Всеукраїнський суботник на місцях і наскільки законно примушувати підлеглих брати участь у громадських роботах.