Найдовший у Європі водогін «Каховка—Бердянськ» почали прокладати у 1986 році. Щодоби він мав прокачувати до ста тисяч кубометрів питної дніпровської води — альтернативної технічній, яку пив 120–тисячний Бердянськ із водосховища річки Берда. Але водогін довели до 80–відсоткової готовності й через дефіцит коштів «заморозили» у 1996–му...

Вісім років потому в умовах президентських перегонів тодішній Прем’єр–міністр Віктор Янукович вирішив розіграти і «бердянську карту». З держказни на добудову крапнуло 3,5 мільйона гривень, яких вистачило лише для помпезного задіяння водогону за так званою «тимчасовою схемою». Восени 2004–го кандидат на пост глави держави Янукович крутнув вентиля, перехилив склянку дніпровської води й пообіцяв: зросте не тариф на воду, а фінансування для добудови водогону. Сталося ж із точністю до навпаки...

Мешканці прикарпатської Торговиці, урочисто відзначивши 140–річний ювілей Леся Мартовича, котрий разом із Василем Стефаником та Марком Черемшиною входив до так званої «Покутської трійці», вирішили перепоховати відомого земляка у своєму селі. Тут він народився, тут має знайти й вічний спочинок.

Єпископ Володимир–Волинський і Ковельський Никодим УПЦ закликав віруючих відмовитися від наклейок для прикрашання великодніх крашанок, на яких зображені ікони. Він вважає це гріхом і блюзнірством. Адже після освячення разом із яєчною шкаралупою на смітник потрапляють і зображення ликів святих. Тобто, святкуючи світле Воскресіння Христове, люди водночас необдумано топчуть його ікони, викидаючи у сміття.