Час пити каву

16.03.2011
Час пити каву

Якщо кави хочеться швидко, альтернативою приготуванню кави у турці може стати френч–прес. (Фото з сайту liveinternet.ru.)

«Чорне золото» — нафта, цей образ народився в індустріальнi часи, у ХХ столiттi. А задовго до того так називали саме каву. І це зрозуміло: часом уранці горня доброї кави вартує більше, ніж усі скарби Всесвіту. Хоча я не кавоман у звичному розумінні: не п’ю по кілька філіжанок кави щодня, навіть не завжди — після пробудження. Але люблю добру каву. Люблю її молоти, варити, підбирати їй компанію зі спецій, люблю вдихати казкові пахощі і гріти долоні... великою чашкою.

 

Сортів кави існує безліч, а основних видів — два. Усі поціновувачі кави розділилися на два табори: любителів робусти і любителів арабіки у чистому вигляді або змішаної. Арабіка — дуже примхлива і хвороблива рослина з меншою врожайністю. Виростити кавові боби арабіки важко. І це, безумовно, позначається на її ціні. Але гурмани переконують, що з арабіки маємо ніжніший напій iз тонким ароматом, інколи з кислинкою. Робуста — кавовий спартанець. Це дерево витривале й урожайніше, тому його плоди дешевші за арабіку. Зерна робусти містять майже вдвічі більше кофеїну і на 60 відсотків менше масел, тому і напій iз неї міцніший і гіркий. Здавалося б, за рахунок дешевизни ця кава має утримувати першість. Але частка робусти у світовому виробництві кави — лише 1/3 . І це тоді, коли саме з робусти роблять розчинну каву. До речі, ще два види кави — ліберика й ексельса — дуже схожі на робусту. Напій iз них п’ють лише у Південній Азії та деяких західно–африканських країнах, де ростуть такі види кавових дерев.

Якби світ був досконалим, кава була б завжди щойно смаженою, щойно меленою, щойно завареною і миттєво випитою. Отакою є досконала кава. Якщо вам пощастить знайти місце, де ви купуватимете каву, професійно обсмажену безпосередньо перед продажем, то вважайте, ви вже зробили свій власний світ прекраснішим. Інші «щойно» під силу кожному в домашніх умовах.

Молоти каву можна в електричних і ручних млинках. Якщо у вас велика родина і каву п’ють усі, ручним млинком не обійтися, особливо зранку, коли часу на все обмаль. Недолік електричних кавомолок у тому, що під час роботи вони гріються і, відповідно, нагрівають каву, тоді з неї зарано починає виходити ефірна олія, що погіршує аромат майбутнього напою. (Інколи електроприлад навіть перепалює каву, що суттєво погіршує її смак). Щоб уникнути цього, каву треба молоти з короткими паузами. Перевагою сучасних кавомолок є точне налаштування ступеню помолу, чого важко домогтися від ручного пристрою. Електричні кавомолки з ножами значно дешевші й чудово підійдуть, якщо ви молотимете у них лише каву для джезви. Якщо потрібна кава для приготування еспресо у кавоварці, найліпший (і дорожчий) помічник — жорнова машина.

Приготування кави у джезві (турці) — майже ритуал, який починається задовго до власне процесу. Бо треба мати правильну посудину. У досконалої джезви досконала форма. Вузьке горлечко перешкоджає швидкому випаровуванню ефірних олій. Широке дно — для того, щоб швидше нагрівався вміст. У турці конусоподібної форми гуща швидше осідає на дно, ніж у тій, що має рівні стінки. Розмір джезви має бути якнайменшим: краще тричі зварити маленькі порції ароматного і смачного напою, аніж один раз — фарбовану водичку. І головне — пам’ятати, що каву не варто доводити до кипіння i не варто повторно підігрівати, адже через півгодини після приготування напій може стати несмачно кислим.

Моїх найулюбленіших рецептів кави кілька. Наприклад, кава з чебрецем. Спочатку треба вимити і висушити кілька гілочок чебрецю, якщо він свіжий, якщо ж сушений — переходимо до наступного кроку. Залийте чебрець молоком і доведіть до кипіння, лишіть на 10—15 хвилин настоятися. Зваріть улюблену каву в улюблений спосіб. Окремо подавайте каву та проціджене молоко і змішуйте у бажаних пропорціях. За потреби підсолодіть медом чи цукром.

Ще один фаворит — імбирне капучино, яке не лише бадьорить, а й допомагає від застуд і нежитю, адже імбир — це прекрасний природний антисептик. Поставте варитися каву. Шматочок кореня імбиру завбільшки з фалангу пальця очистіть від шкірки і наріжте тонкими, майже прозорими, кружальцями. Залийте імбир молоком, додайте чайну ложку меду. Доведіть до кипіння, вимкніть вогонь і дайте настоятися п’ять хвилин. Доведіть до кипіння ще раз, процідіть молоко у склянку френч–преса і збийте. Розлийте каву в чашки і додайте збите молоко. За бажання притрусіть цинамоном.

Світлана ФІЛАТОВА

 

ПОРАДНИК

Друзі кавових зерен — темрява і прохолода

Зберігати каву варто у сухому прохолодному місці, бажано окремо від інших продуктів зі стійкими міцними запахами, бо кава добре їх вбирає. В ідеалі — у жерстяних, непрозорих скляних або керамічних слоїках із щільно припасованими кришками. Герметично запаковану каву найліпше тримати у холодильнику, а якщо ви вже відкрили пачку, бажано вжити її впродовж двох тижнів. Щоб кава тішила досконалим ароматом, купувати її варто у зернах, а молоти безпосередньо перед приготуванням. Якщо кавові зерна випадково опинилися поруч із джерелом сильного запаху і втратили свій природний аромат, врятувати їх можна у такий спосіб: потримати під сильним струменем проточної води 3—5 хвилин, підсушити, відразу змолоти і випити.

 

Яку турку вибрати

Найдовговічніші — металеві турки. Найкращі з них — мідні з товстим дном. Але така турка всередині обов’язково має бути покрита харчовим оловом або іншою захисною речовиною, інакше можна отруїтися металом. В алюмінієвих джезвах чи турках iз нержавіючої сталі кава буде майже напевно закипати і втрачати свої казкові пахощі.

Кава, зварена у глиняних джезвах, має найкращі пахощі й витончений смак завдяки пористості матеріалу, який всотує у себе аромати напою. Утiм ця перевага одночасно стає і найбільшим недоліком: така турка «пам’ятає» запах першої звареної у ній кави та обдаровує наступну порцію аналогічним. Тому глиняна джезва — посудина практично для одного сорту кави. Керамічна турка завдяки товстим стінкам, які рівномірно нагріваються, чудово прогріває каву та зберігає її особливий смак, але не вбирає у себе її запах. Це майже ідеальна турка, якби не її крихкість. (Нагрівати керамічні турки рекомендують на розсікачах вогню, аби уникнути утворення тріщин на дні). Ручка будь–якої турки повинна бути неметалевою, найкращий варіант — довга дерев’яна з металевим стрижнем усередині, щоб була зручною, міцною і не нагрівалася.

  • Кріпчик-петрушка кучерявляться

    Ще свіжі зимові спогади про морозні вітряні дні, коли великою насолодою було зігрітися тарілкою гарячого борщику зі сметаною. Господині урізноманітнювали цю насолоду замороженим щавлем, законсервованою заправкою для борщу, заготовленими з осені чи купленими в магазині бурячками. >>

  • Поласуємо полуничкою

    Найочікуваніший «смачний» сезон — це все-таки полуничний. Думаю, мало хто не погодиться зі мною, що полуниця — це не просто ягода, це ціла історія: весна в розпалі, відпустки на носі і навіть повернення з роботи додому — особливе: обов’язково з пакетиком запашної червоної ягоди. >>

  • Від кулешу і ніг не поколишу!

    Про користь кулешів, про яку я і так, утім, знаю, цього разу наслухалася від бабусь на лавочці. А народні рецепти — перевірені часом і, як правило, доступні. Тож готуємо. >>

  • Лимонадна прохолода і насолода

    Уже майже літо, а це означає, що ми знову шукатимемо затінки, холоднi страви і прохолоджувальнi напої. Лимонади — прекрасний засіб для втамовування спраги, охолодження організму і вітамінізації, як кажуть, три в одному. Отож за роботу! >>

  • Сонце в цеберку!

    «Сонце в цеберку» — саме так назвав своє знамените варення з кульбаб Микола Канішевський, відомий нам як телепродюсер, перший віце-президент Національної телекомпанії України, ведучий телевізійних програм («Вісті тижня» та інших цікавих проектів). >>

  • Знімаю капелюха

    От так і незчулися, як перша їстівна зелень, обдарувавши нас весняними вітамінами, відбуяла, і на зміну їй для багатьох несподівано приходять... грибочки. Це і ви помітите, коли зайдете в лісопосадку чи хвойний ліс подихати цілющою хвоєю, а додому повернетеся з торбинкою тугеньких маслючків. >>